Щоправда, у самому Тиролі цей крислатий капелюх був чоловічим — мисливським: оздоблювали його не стрічками, а пір'ям і видавали за успішне полювання (кількість пер дорівнювала кількості вбитої дичини).
6-09
Жовтенька кредитка — один карбованець (рубль), який був жовтого кольору.
6-10
Клубний гастроном — тобто той, хто любить смачно поїсти і для цього відвідує Англійський клуб у Петербурзі або в Москві. Адже саме Англійський клуб славився своїми кухарями (хоч зазвичай не англійцями, а французами).
6-11
...без усякого фанфаронства... — Тобто без нахабної, пихатої похвальби (від фр. fanfare — звук труби, fanfaron — хвалько).
*
Надгробне слово (фр.)
6-12
...в другому або в третьому сторіччі нашої ери, десь дочкою можновладного князька або там якогось правителя чи проконсула в Малій Азії. — 3 півостровом Мала Азія пов'язані житія багатьох святих — перших християн. Однак свята мучениця, з якою далі Свидригайлов порівнює Дуню, — свята Агата, або Агафія, справді жила в III ст. (пом. 251 p.), але не на півострові Мала Азія, а на острові Сицилія в період гонінь на християн імператора Деція. Агата народилася у багатій сицилійській родині. Вона знехтувала залицяння міського префекта, тоді той "пригадав", що вона була християнкою, і, скориставшись з антихристиянських законів імператора Деція, піддав її всіляким знущанням. Спочатку Агату відправили в дім розпусти, потім запроторили в тюрму, де відтяли їй груди. Після тортур святу Агату спалили на кострі. На картині італійського художника Себастьяно дель Пьомбо (1485—1547) "Мучеництво святої Агати ", яку Достоєвський бачив у флорентійській галереї Пітті 1862 p., двоє римських катів з обох боків підносять до грудей Агати розпалені щипці. Зовнішність Агати на картині дель Пьомбо дуже нагадує портрет Дуні, як вона описана на початку роману.
6-13
...а в четвертому і в п'ятому сторіччях подалася би в Єгипетську пустелю і жила б там тридцять років, живлячись корінням, екстазом і видіннями. — Йдеться про святу Марію Єгипетську (пом. 522 p.), яка спочатку була блудницею, а потім навернулася до віри й прожила сорок сім років у пустелі Йорданській, замолюючи свої гріхи.
6-14
Весталка — в Давньому Римі жриця Вести, богині домашнього вогнища. Весталка давала обітницю цноти.
6-15
Падуча — епілепсія, тобто довготривалий неврологічний розлад, що характеризується виникненням судомних нападів. Епілептиком був і сам автор роману.
*
Любий друже (фр.)
*
Природність і щирість (фр.)
6-16
Канкан — французький жіночий естрадний танець із "нескромними" рухами — скандальна новина Європи середини XIX ст.
6-17
Візаві (фр. vis-à-vis) — "обличчям до обличчя", одне проти одного.
6-18
Où va-t-elle la vertu se nicher? ("Де тільки не гніздиться доброчесність?") — Так сказав великий французький комедіограф Жан-Батіст Мольєр (1622—1673), коли його зупинив жебрак, якому він щойно подав золоту монету: бідолаха вирішив, що добродійник помилився і дав золоту замість срібної.
*
Годі язиком ляпати! (фр.)
*
Прощай, моя радість (фр.)
6-19
Сирітські заклади — сирітські будинки, що існували в Російській імперії ще від часів Катерини II. Тут утримувалися сироти обох статей у віці від 7 до 11 років. У 12 років сиріт відправляли або до навчальних закладів, або на службу, на фабрики та заводи, або до приватних осіб для навчання ремесел.
6-20
3 усіма онерами (фр. honneur — почесті, пошана) — з усіма почестями.
*
Теорія, як і будь-яка інша (фр.)
6-21
Вокзал — слово, яке спочатку вживалося в Росії у значенні "місце розваг" (від англ. Vauxhall — назви містечка поблизу Лондона, де був великий парк розваг). Після відкриття першої в Росії залізниці від Петербурга до Павловська залізничну станцію було влаштовано біля павловського вокзалу (у первісному значенні слова), і лише відтоді слово "вокзал" поступово набуло нового значення (залізнична станція), однак ще певний час зберігало й старе.
6-22
Владимирка — так у просторіччі називали тракт від Москви в напрямку міста Владимира. Цим трактом каторжні пішки йшли до Сибіру.
6-23
...через —ков міст, прямуючи на Петербурзьку сторону. — Ідеться про Тучков міст через Малу Неву з Васильєвського острова на Петербурзьку сторону.
6-24
Кафешантан (від фр. café і chantant — той, що співає) — кафе з естрадою. 1865 р. в Петербурзі було три кафешантани.
6-25
Ця труна була оббита білим гроденаплем і обшита білим густим рюшем. — Гроденапль (фр. gros de Naples) — міцна шовкова тканина, яку спершу виготовляли в Неаполі; рюш (фр. ruche) — смуги матерії або стрічки, складені зборками, використовується для оздоблення жіночих суконь, капелюхів тощо, а також трун.
6-26
Камелія — повія (від назви роману Дюма-сина "Пані з камелією", головною героїнею якого була повія).
6-27
...в мідній ахіллесівській касці. — Героя давньогрецьких міфів Ахілла (Ахіллеса) зазвичай зображували в шоломі з гребенем.
*
Ніщо (лат.)
6-28
...записки Аівінґстона, може, читали? — Девід Лівінґстон (1813 — 1873) — англійський мандрівник, дослідник Африки. 1865 р. в Лондоні вийшла його книга "Мандри по Замбезі", а під час роботи Достоєвського над романом його друг М. Страхов готував російське видання "Мандрів" Лівінґстона.
6-29
От ще цих повитух надміру розвелося. — У такий спосіб поручик Порох висловлює своє негативне ставлення до жіночої освіти. Адже освічені жінки могли на той час працювати лише за двома спеціальностями: ті, що дістали медичну освіту, — акушерками, а всі інші — вчительками.
Епіграф
E-01
Сибір. На березі широкої, пустинної ріки стоїть місто, один з адміністративних центрів Росії; у місті фортеця, у фортеці тюрма. — Ідеться про Омський острог на березі Іртиша, де сам Достоєвський відбув чотири роки каторги.
E-02
...зсильнокаторжний другого розряду — Розряди визначалися за ступенем тяжкості злочинів. Згідно з Уложенням про покарання 1845 р. каторжні роботи розподілялися на три розряди залежно від місця їх проведення : 1) в рудниках; 2) у фортецях; 3) на заводах.
E-03
...приспіла найновіша модна теорія тимчасового божевілля — 1865 р. вийшла друком і широко обговорювалася стаття німецького психіатра Людвіґа Снелля про "мономанію", яка пасувала до "випадку Раскольникова".
E-04
Кордегардія (фр. corps de garde) — караульне приміщення.
Е-05
...якісь не знані досі трихіни, істоти мікроскопічні ... — Наприкінці 1865 — на початку 1866 pp. у російських газетах з'явилися публікації про не відомі на той час медицині мікроскопічні істоти — трихіни та спричинювані ними масові епідемії (див., напр.: Петербургский листок. 1866. № 7). Тоді ж вийшла і набула популярності брошура М. Руднєва "О трихинах в России. Нерешенные вопросы трихинной болезни" (СПб., 1866).
E-06
...наче й не минув ще вік Авраама, коли він пас свої череди. — У Старому Заповіті (Книга Буття, розд. 12) розповідається про 75-річного Авраама — багатого мешканця халдейського (шумерського) міста Ура на річці Євфрат, власника великих черед худоби, якому Бог наказав вийти з родиною й чередами із землі халдейської та йти до обітованої землі, аби утворити новий народ. Вони перейшли на той берег Євфрату і стали називатися "іврим" (євреї), тобто "ті, що перейшли річку". Отже, вік Авраама, коли він пас свої череди — це доба, коли історія починається з чистого аркуша.