Він відомий: злочин є протест проти ненормальності соціального устрою... — Російські соціалісти на чолі з М. Чернишевським — постійним ідейним опонентом Достоєвського — зазнали очевидного впливу в цьому питанні класиків соціал-утопізму, російські переклади праць яких також належали прихильникам автора роману "Що робити?" На доказ сказаного порівняймо дві цитати. Роберт Оуен (Об образовании человеческого характера. СПб., 1865. С. 62): "Лица, совершающие теперь преступления, не виноваты в них: вся вина лежит на системах, в которых они были воспитаны. Устраните обстоятельства, способствующие совершению преступлений, — и преступлений не будет. Замените их условиями, при которых зарождается склонность к порядку, правильности, воздержанности, трудолюбию — и эти качества непременно явятся". М. Чернишевський ("Що робити?", розд. 24): "Теперь вы занимаетесь дурными делами, потому что так требует ваша обстановка, но дай вам другую обстановку, и вы с удовольствием станете безвредны, даже полезны".
3-19
Через те вони так інстинктивно и не люблять історії: "неподобства самі в ній та дурощі"... — Об'єкт полеміки Достоєвського (власне, Разуміхіна) стає ширшим за "соціалістів" й поступово захоплює весь спектр руху Просвітництва. Адже саме просвітники XVIII ст. постійно й від самого початку протиставляли "природну", "добру від природи" людину — людству, "зіпсованому історією". Варто лише пригадати, як палко боронив "велику історію" Великої Британії Ґуллівер при дворі короля Бробдінґнеґу і як розумно та логічно король і королева велетнів ганьбили одвічну криваву чвару дрібних істот, яку ці дурні істоти називають "великою історією" ("Мандри Ґуллівера" Дж. Свіфта).
*
Фаланстер — у теорії утопічного соціалізму тип будинку, в якому мали селитися общини.
3-20
Іван Великий — дзвіниця церкви Івана Великого на території Московського Кремля. Ця найвища споруда Москви XIX ст., збудована ще у XVI ст., насправді сягає у висоту понад 80 м, тобто приблизно 40 сажнів. Сажень — старовинна міра довжини (=2,134 м).
3-21
Кеплерові і Ньютонові відкриття — Йоганн Кеплер (1571 — 1630) — великий німецький астроном, відкрив закони руху планет; Ісаак Ньютон (1643 — 1727) — великий англійський фізик і математик, відкриття якого здійснили революційний переворот у природознавстві.
3-22
...законодавці й установники людства, починаючи від най-стародавніших, продовжуючи Лікургами, Солонами, Магометами, Наполеонами — Лікург — легендарний законодавець Спарти. Солон (бл. 638 — бл. 559 до н. е.) — політичний діяч давніх Афін, великий реформатор і законодавець. Магомет (бл. 570—632) — засновник ісламу. Наполеон Бонапарт (1769—1821) — французький імператор, за правління якого було прийнято Цивільний та Кримінальний кодекси Франції.
*
Xай живе віковічна війна (фр.)
3-23
Новий Єрусалим — образ із Апокаліпсиса (Одкровення Івана Богослова, розд. 21), що символізує віру християн у майбутнє здійснення всіх людських сподівань на Бога. Новий Єрусалим відкрився улюбленому учню Ісуса Христа — Івану Богослову — у видінні на острові Патмос: "І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога... І почув я гучний голос із престолу, який кликав: "Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! ...і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде...3-24
Воскресіння Лазаря — подія, описана в Новому Заповіті (Євангеліє від Івана, розд. 11).
3-25
...хто ж у нас на Русі себе Наполеоном не вважає? — Відверта цитата з "Євгенія Онегіна" Пушкіна:
Мы все глядим в Наполеоны;
Двуногих тварей миллионы
Для нас орудие одно.
(Розд. 2, строфа XIV)
3-26
...тридцять градусів Реомюра... — Рене Антуан Реомюр (1683—1757) винайшов 1730 р. спиртовий термометр, шкала якого визначалася точками кипіння й замерзання води, розділялася на 80 градусів. Отже, 100 градусів за шкалою Цельсія, прийнятою в наш час, дорівнюють 80 градусам шкали Реомюра. Таким чином, 30° за Реомюром = 37,5° за Цельсієм.
3-27
Дзвіниця В-ї церкви — Вознесенської церкви на перетині Вознесенського проспекту з Єкатеринінським каналом ("канавою").
3-28
...справжній володар, якому все дозволяється, громить Тулон, вчиняє різанину в Парижі, забуває армію в Єгипті, витрачає півмільйона людей у московському поході і відбувається каламбуром у Вільні; і йому ж, після смерті, славу співають, — отже, і все дозволяється. — Йдеться про Наполеона Бонапарта (1769— 1821). 1793 р. капітана Бонапарта призначили начальником артилерії в армію, що облягала зайнятий англійцями Тулон. Тулон було взято, а сам Наполеон отримав звання бригадного генерала за внесок у підсумковий успіх облоги. На той час Наполеону було 24 роки. Через два роки, 13 жовтня 1795 p., він розгромив у Парижі повстання роялістів, застосувавши артилерію на вулицях міста: жертви обчислювалися сотнями. 1799 р. Наполеон — головнокомандувач французької армії в Єгипті — таємно покинув її, щоб очолити державний заколот. Втративши у російському поході 1812 р. 550 тисяч лише загиблими, Наполеон після втечі до Литви у Вільні (нині Вільнюс) заявив (і ця фраза стала крилатою): "Від великого до смішного лише один крок, і хай судять нащадки".
3-29
Наполеон, піраміди, Ватерлоо... — Перед початком одної з битв у Єгипті Наполеон так звернувся до своїх солдатів: "З висоти цих пірамід сорок століть дивляться на вас". Ватерлоо — містечко в Бельгії, де 18 червня 1815 р. відбулася остання битва Наполеона (він її програв).
3-30
Несу, мовляв, цеглинку на загальне щастя ... — Майже буквальна цитата улюбленого гасла французького соціаліста-утопіста Віктора Консідерана (1808 — 1893), учня Шарля Фур'є.
3-31
О, як я розумію "пророка", з шаблею, на коні: велить Аллах, і корися, "тремтяче" створіння! — В оригіналі: "дрожащая" тварь — пряма цитата не з Корану (який тут мається на увазі), а з "Наслідування Корану" (1824) О. С. Пушкіна:
...Люби сирот и мой Коран Дрожащей твари проповедуй.
Пушкін, у свою чергу, скористався з дуже неточного французького перекладу слів Аллаха, сказаних пророку Магомету і так записаних у Корані (сура 50, аят 45): "Нагадуй Кораном тому, хто боїться Моєї загрози! "
3-32
Салоп — верхній, як правило, утеплений ватою або хутром жіночий одяг з довгою пелериною, з широкими рукавами або без рукавів (у вигляді накидки). Вже від 1830-х років салопи вийшли з моди, і цей одяг залишився в гардеробі тільки бідних чиновниць.
*
3 латинського вислову: Homo sum et nihil humanum a me alienum puto (Я людина, і ніщо людське мені не чуже).
**
Добра війна (фр.)
Частина 4
4-01
Апоплексія (від гр. apoplesso — вражаю, приголомшую) — тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок крововиливу в головний мозок.
4-02
...кілька років тому, ще за часів благодійної гласності, осоромили у нас всенародно і все літературно якогось дворянина — забув прізвище! — та того, що німкеню відшмагав у вагоні, пригадуєте? — Про поміщика Козляїнова, який відшмагав випадкову сусідку по вагону — німкеню з Риги, на початку 1860-х років писала мало не вся російська преса, що тоді ж викликало іронічне зауваження про благодійну гласність у журналі братів Достоєвських "Время": "Только во времена незнакомой нам гостьи, прозванной благодетельной гласностью, стало возможным осмеивать некоторые лица всем надоевшие, или злоупотребившие закон и власть им предоставленную, или, наконец, такие, как, например, господин Козляинов, которые нет-нет да отдуют немку..." (Время. 1861. № 1. С. 53).
4-03
"Неподобний вчинок Века " стався (ну, "Єгипетські ночі ", оте читання публічне, пригадуєте?...) — "Безобразный поступок Века" — сенсаційна стаття у "С.-Петербургских ведомостях" (1861. 3 марта), автором якої був відомий публіцист та борець за права жінок М. Л. Михайлов. Об'єктом його полеміки стала стаття Петра Вейнберга у журналі "Век" (1861. № 8). Цей популярний поет і перекладач висловлював обурення вчинком дружини голови пермської казенної палати Толмачова, яка насмілилася на літературно-музичному вечорі в Пермі прочитати вірші Пушкіна (з його незакінченої повісті "Єгипетські ночі") про легендарну пропозицію єгипетської цариці І ст. до н. е. Клеопатри чоловікам її країни провести з нею ніч в обмін на життя. Достоєвський слідом за Михайловим також осудив виступ Вейнберга (Время. 1861. № 3): "Читать такое художественное произведение, как "Египетские ночи" Пушкина, вслух, в обществе, разумеется, нисколько не стыдно, так же точно как не стыдно останавливаться в восторге перед Венерой Медицейской на выставке в зале, где толпятся посетители всех возрастов и обоих полов. Но в обществе много предрассудков: обнаженные статуи ставить перед публикой принято; читать "Египетские ночи" тоже можно... Но на женщину за это чтение восстанут. Женщине у нас еще нет таких прав".
4-04
Оті чорні очі! — Про чорні очі Толмачової, які "палали" під час її читання еротичної поезії Пушкіна, писав у звіті про цю непересічну для свого часу подію пермський кореспондент "С.-Петербургских ведомостей".
4-05
А відносно цих клубів, Дюссотів, пуантів цих ваших... — Ідеться про місця зустрічей або прогулянок великосвітської публіки: аристократичні клуби, модний ресторан Дюссо (Dussot) на Великій Морській вулиці і так звану "стрілку" (фр. pointe) Єлагіна острова.
4-06
...грек один там ніжинський. — У Ніжині на Чернігівщині у XIX ст. була велика і багата грецька громада, дехто з ніжинських греків займався лихварством.
4-07
Я б, може, тепер в експедицію на Північний полюс поїхав... — 1865 р. російські газети повідомляли, що готується експедиція "для достижения и исследования Северного полюса земного шара" (Голос. 1865. 14 апр.).
*
Я у п'яному вигляді поганий (фр.)
4-08
...Берг у неділю в Юсуповому саду на величезному аеростаті полетить... — Берг — власник петербурзьких атракціонів, який у 1865—1866 pp. неодноразово літав на повітряних кулях з Юсупово-го саду.
*
Щоб догодити вам (фр.)
4-09
...на станції Малій Вішері ... — Мала Вішера — місто і залізнична станція на однойменній річці в Новгородській губернії.
4-10
Літія — богослужіння, що відбувається під час виносу тіла померлої людини з її дому або, за бажанням рідних, при церковному поминанні померлого.
4-11
А годинник цей я справді, всі сім років, щотижня сам заводив, а забуду — то завжди, було, й нагадає.