І скаже: "За що Господь зробив так цьому краєві та храмові цьому?"...
9 І скажуть: "За те, що вони покинули Господа, Бога свого, який вивів їхніх батьків з Єгипетського краю, і трималися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!10 І по двадцяти роках, коли Соломон збудував храм Господній та царський палац,
11 а Хірам, цар тирський, постачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
12 І вийшов Хірам з Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не сподобалися йому вони.
13 І він сказав: "Що це за міста, які ти дав мені, мій брате?" І він назвав їх краєм Кавулу, і так їх кличуть аж до цього дня.
14 І послав Хірам цареві сто двадцять талантів золота.
15 А це, щодо робіт царя Соломона по будівництву храму Господа та палацу свого, Мілло, муру єрусалимського, Хацору, Меґіддо і Ґезеру.
16 Фараон, єгипетський цар, прийшов, здобув Ґезер і спалив його, а ханаанянина, що сидів у місті, вбив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
17 І відбудував Соломон Ґезер, Бет-Горон Долішній,
18 Баалат і Тамар в пустелі того краю,
19 всі міста для зберігання запасів Соломонових, міста для колісниць, міста для вершників і все інше, що бажав, збудував Соломон у Єрусалимі та в Лівані, та в усьому краї панування його.
20 Весь народ, що залишився з амореян, хіттеян, періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
21 їхні сини, що були залишені по них у краю, яких Ізраїлеві сини не могли винищити, то зробив їх Соломон за підневільних працівників, і так є аж до цього дня.
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не робив рабів, бо вони були вояки, його слуги, очільники його, керували його колісницями та вершниками.
23 Оце приставлені п'ятсот п'ятдесят очільників, що були над Соломоновою роботою, що керували народом, який працював.
24 Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого помешкання, яке збудував їй цар. Тоді ж збудував він і Мілло.
25 І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертовнику, що збудував Господові, і кадив на тому, що перед Господнім обличчям. І так закінчив він будівництво того храму.
26 І цар Соломон збудував кораблі в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в Едомі.
27 І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотириста двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
1 про царів 10
1 А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього імені, то прийшла випробувати його загадками.
2 І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, навантаженими пахощами, численним золотом та коштовним камінням. І прийшла вона до Соломона, і розповідала йому все, що було на серці її.
3 І Соломон відповів їй на всі її запитання, не було речі, незнаної цареві, якої не вирішив би він їй.
4 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та палац, що він збудував,
5 і страви столу його, і помешкання рабів його, і поставу слуг його та їхній одяг, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому храмі, і не могла вона надивуватися!
6 І сказала вона до царя: "Правдою було те, що я чула в своєму краї про твої справи та про твою мудрість.
7 І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина. Твоя мудрість і твоє багатство перевищили ту славу, що я чула про тебе!
8 Щасливі люди твої, щасливі ці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
9 Хай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І він настановив тебе царем, щоб судити за правом та справедливістю".
10 І дала вона цареві сто двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та коштовного каміння. Більше ніколи не надходило так багато пахощів, як цариця Шеви дала цареві Соломонові!
11 І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та коштовне каміння.
12 І зробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для царського палацу, гусла і арфи для співаків. Ніколи не надходило так багато алмуґового дерева і не бачено аж до цього дня!
13 А цар Соломон дав цариці Шеви все, чого вона забажала, окрім того, що він дав їй, як царський подарунок. І повернулася вона до свого краю, вона та слуги її.
14 І була вага того золота, що надходило для Соломона за один рік, шістсот шістдесят шість талантів золота,
15 окрім того, що надходило від купців та з торговців, та від усіх царів Арабії та крайових намісників.
16 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів з кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,
17 та три сотні щитів менших з кутого золота, три міни золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до палацу з ліванського дерева.
18 І зробив цар великий трон зі слонової кістки, і покрив його щирим золотом.
19 Перед троном було шість східців, позаду трону круглясте склепіння, а з боків сидіння були поручні, та два леви, що стояли при поручнях.
20 Дванадцять левів стояли там на шести східцях з обох боків. В жодному царстві не було такого!
21 І весь посуд для пиття царя Соломона був золотим, і всі речі палацу з ліванського дерева і зі щирого золота, нічого срібного, воно за Соломонових днів не вважалося коштовним.
22 Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом з кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, срібло, слонову кістку, мавп і пав.
23 І став цар Соломон найбагатшим і наймудрішим від усіх земних царів.
24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрості, що Бог дав у його серце.
25 І вони приносили кожен свої подарунки, речі срібні та золоті, одяг, зброю, пахощі, коні та мули, з року в рік.
26 І назбирав Соломон колісниць та вершників, і було в нього тисяча чотириста колісниць та дванадцять тисяч вершників, і він розмістив їх по колісничних містах та з царем у Єрусалимі.
27 І зробив Соломон в Єрусалимі срібло за вартістю каменя, а кедри, як сикомори, що в Шефелі!
28 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве. Царські купці брали їх з Кеве за встановлену плату.
29 Колісниця з Єгипту продавалася за шість сотень шеклів срібла, а кінь — за сто п'ятдесят. Через царських купців вивозили все це для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
1 про царів 11
1 А цар Соломон покохав, окрім дочки фараона, багато жінок з інших народів: моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
2 з тих народів, що про них сказав був Господь Ізраїлевим синам: "Не ввійдете між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони схилятимуть ваші серця до своїх богів". Та серце Соломонове було з тими жінками.
3 І було в нього сім сотень жінок, княгинь, і три сотні наложниць. І жінки його прихилили його серце.
4 І в час Соломонової старості, ті жінки прихилили його серце до інших богів, і серце його не було все з Господом Богом, як серце його батька Давида.
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, огидою аммонітською.
6 І робив Соломон лихе в очах Господніх, і не тримався в усьому Господа, як його батько Давид.
7 Тоді Соломон збудував жертовника для Кемоша, моавської огиди, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, огиди Аммоновиих синів.
8 І так він зробив для всіх своїх жінок з інших народів, що кадили та приносили жертви для своїх богів.
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,
10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
11 І сказав Господь до Соломона: "Тому, що не виконував ти моїх заповідей та постанов моїх, що я наказав був тобі, я конче заберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
12 Тільки за твоїх днів не зроблю того заради батька твого Давида, з руки сина твого заберу його!
13 Та всього царства я не заберу, одне плем'я я дам синові твоєму заради раба мого Давида та заради Єрусалиму, якого я обрав".
14 І поставив Господь Соломонові за супротивника едомлянина Гадада, він із царських нащадків Едому.
15 Коли Давид побив Едом, Йоав, головний над військом, пішов поховати трупи, бо він убив кожного чоловічої статі в Едомі.
16 Шість місяців сидів там Йоав та весь Ізраїль, аж поки він не винищив кожного чоловічої статі в Едомі.
17 А Гадад, будучи ще хлопцем, утік до Єгипту, він та з ним деякі едомляни і слуги його батька.
18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану. І набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому будинок із землею та призначив йому утримання.
19 І знайшов Гадад велику ласку в очах фараонових, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
20 І народила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому палаці. І був Ґенуват у фараоновому палаці серед фараонових синів.
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив зі своїми батьками, та що помер Йоав, головний над військом. І сказав Гадад до фараона: "Відпусти мене, і я піду до свого краю!"
22 А фараон запитав його: "Чого тобі бракує при мені, що ти оце волієш іти до свого краю?" Та той сказав: "Ні, таки конче відпусти мене!"
23 І поставив Бог Соломонові, за супротивника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гададезера, царя Цови, свого пана.
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником ватаги, коли Давид розбив їх. І пішли вони до Дамаску, й осіли в ньому, і панували в Дамаску.
25 І був він супротивником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, це окрім того лиха, що робив Гадад. І зневажав він Ізраїлем, і запанував над Сирією.
26 А єфремівець Єровоам, син Неватів, з Цереди був раб Соломона, а його мати вдова Церуа. І підняв він руку на царя.
27 А причиною, що він підняв руку на царя, було те, що Соломон збудував Мілло і закрив пролом у Місті Давида, свого батька.
28 А Єровоам був хоробрим чоловіком.