Ниточка до серця
Стрілка вимірювача виходу стрибнула, на мить тремтливо завмерла і впала. Через тридцять секунд знову стрибок, знову зупинка на середині пікали, падіння… Ще тридцять секунд — і знову все спочатку… І так тижні, місяці, роки.
Легка металева щогла біля будівлі, змурованої з кам'яних брил, здіймалася високо в небо, піднімаючи до зірок пласку металеву чашу. З цієї чаші двічі на хвилину виплескувався безгучний крик, який пронизував простір:
— Бунда-І! Біп-біп-боп!.. Бунда-І! Біп-біп-боп!..