Вітер
Душа моя вночі знайшла сліди нудьги...
Читати повністю →Душа моя вночі знайшла сліди нудьги...
Читати повністю →Артур Сіренко :: Арсеній Тарковський Життя, життя… Переклад
І
Передчуттям не вірю, і прикмет
Я не боюсь. Ні нАклепів, ані отрути
Не уникаю. Бо погибелі намет
Зруйновано...
Мені б тільки тепер до кінця не розкритись,
Не роздати б всього, що співала синиця,
Білий день гомонів, миготіла зоря,
Шепотіла вода, накислила кислиця,
На обжинок лишає свобода моя
Кульку срібла в крові, повну світла і дива,
А якщо вже назад не буде вороття,..
Мені докучили слова, слова, слова,
Не можу більше я підносити права
На мову мудру, коли всеньку ніч по шибі
Лахміттям, як вдова, колотиться верба.
Чи може я погано чую ніби
Чи нерозбірлива молитва удівства...
Ось і літо спливло,
Наче і не бувало.
Гріє пізнє тепло.
А проте, цього мало...
От і літо пройшло,
Відгуло, відпалало.
Тихо світиться тло,
Тільки цього замало...
Одні у світі, кожну мить побачень
Таємно святкували ми, неначе
Богоявління. Ти тоді була,
Як вільний змах пташиного крила,
Миттєва, сильна, легка та гаряча...