Твір подається російською мовою через відсутність українського перекладу
Машинний переклад українською мовою
1
Приказ об отступлении приходит совершенно неожиданно. Только вчера из штаба дивизии прислали развернутый план оборонительных работ — вторые рубежи, ремонт дорог, мостики...
Є люди, які, подібно до магніту, мають якусь притягувальну силу. Познайомившись з ними неможливо від них відірватись. До них вабить, вони вміють захоплювати, запалювати, при них якось сам весь перевтілюєшся, стаєш наче вищим, кращим, або навпаки, особливо гостро відчуваєш, наскільки ти далекий від того, яким хотів ти бути. І не хочеться йти від них. Так би й сидів, слухав, вбирав у себе цю силу людини...
Читати повністю →Захист дипломного проекту — один з найважливіших етапів у творчому житті архітектора. До якоїсь міри це вже підсумок "ось що я можу" — і одночасно це перша спроба молодого архітектора сформулювати своє кредо: ось що я можу, ось які мої погляди, ось від чого я буду відштовхуватись...
Наприкінці червня сім молодих архітекторів Київського художнього iнституту захищали свої дипломні проекти. Троє з них одержали оцінку "відмінно", троє — "добре"...
Наш Київ красиве, чудове місто,
але його можна і треба зробити ще
красивішим, ще впорядкованішим...
Настала пора по-справжньому зайнятися
оформленням наших міст, вулиць,
майданів, парків, бульварів.
М. С. Хрущов
Якось ще на фронті, задовго до визволення Києва, я зустрів знайомого капітана. Капітан був ленінградцем, архітектором. Я до війни теж був архітектором. Розмова зайшла, звичайно, про мистецтво, архітектуру, про наші рідні міста — Київ і Ленінград...
Вiйна — важка, жахна війна переможно завершилась. По берлінській алеї перемог крокують переможці з червоними прапорами.
Тернистим і важким був цей шлях перемоги. Багато ми вистраждали і пережили за ці роки — і важкого і радісного. Серце спиняється від грандіозності подій останніх чотирьох років. Ще цілі століття говоритимуть про них, писатимуть книги, картини, липитимуть образи героїв. Історія Великої Вітчизняної війни — невичерпане джерело натхнення для художників...
Повільно розкривається завіса. Перед глядачем постає прекрасна південна нічь. Він затамовує подих перед її чарівністю. Непорушний місяць висить на оксамитовім небі. Десь вдалині сріблиться в його промінні ріка. Миготять вогники на обрії, — то, мабуть, село...
— От чудово! Молодець художник! — І глядач оплесками зустрічає місяць, і пощепки запитує в сусіди, чи не знає він, хто малював декорації.
Але буває й інакше. У виставі немає ні гір, ні місяця, ні інших ефектів...
Коли ви виходите з Вiльсонового вокзалу на широкий, дзвінкий від трамваїв Гуверів проспект, з перших же кроків ви стикаєтеся з художнім життям Праги. Яскравосиній плакат з крилатим левом і переплетеними лаврами запрошує вас на ювілейну виставку художника Вацлава Шпали, другий, трохи менший пропонує ознайомитися з роботами Еміля Філи, третій — з акварелями і малюнками Карела Сволинського.
Шпала, Філа, Сволинський — незнайомі вам прізвища.....