Йоанна Яґелло

Повні тексти творів

Зелені мартенси (уривок)

Переклад з польської Ярослави Івченко

Пролог

У житті людини трапляються моменти, коли змінюється все. Буває це ніби нечасто, і зазвичай їх можна перелічити на пальцях обох рук. Ніколи не відомо, коли такий момент настане, і впізнати його важко. Я можу налічити сім. Уже сім. І не знаю, чи це не якийсь поганий знак, бо це, наче мені вже небагато лишилося в цьому житті, але це так само може означати, що воно просто насичене...

Читати повністю →

Кава з кардамоном

Йоанна Яґелло
КАВА З КАРДАМОНОМ
Моєму дідусеві
ПРОЛОГ
Була чудова погода, саме ідеальна для фотографування. Пообіднє сонце мяко освітлювало траву, кущ квітучої форзиціі, лавку й обличчя жінки, що сиділа на ній. На вигляд їй було хіба ледь за двадцять. Великі, сіро-блакитні очі, примружені від сонця, маленький, усіяний ластовинням, носик, гарні губи. Вона посміхалася до чоловіка, який тримав у руках фотоапарат, а не до немовляти, що сиділо в неї на колінах...

Читати повністю →

Тирамісу з полуницями

Ахілл мав лише Ахіллесову п'яту.
У мене ж усе тіло Ахілла.
Вуді Аллен
Ніхто не є самотнім островом.
Томас Мертон
Лише той, хто готовий ступити назустріч рівновазі між світом власних почуттів і світом почуттів інших людей, рівновазі, яка вимагає надзвичайної уважливості, відкриває скарб емпатії. Він особливо цінний, позаяк становить підставу нашої гуманності й нашої моралі...

Читати повністю →

Шоколад із чилі

Йоанна Яґелло
ШОКОЛАД ІЗ ЧИЛІ
А може, кохання не має нагадувати молочний шоколад.
Може, воно схоже на шоколад із чилі.
Моїм донькам — Юльці й Басі
ПРОЛОГ
Уночі віяв вітер. Поскидав з дерев на сусідньому подвір'ї червоне й жовте листя, яке вкрило гойдалку барвистим килимом.
Подзвонила у двері, але ніхто не відчиняв. Вирішила почекати в саду, хоча добре знала, де лежить ключ. Гойдалка була мокра. Відклеїла від неї мокрий листок і глянула крізь нього на світло...

Читати повністю →
Дивіться також