Кіндрат Рилєєв

Вірі Миколаївні Столипіній

У розпач не вдавайсь огненний,-
Ти мати! Геть журбу з очей!
Знай: твій обов'язок священний
Прекрасних викохать дітей...

М. І. Гнєдичу

З дерев спадає жовтий лист,
І ліс мовчить, повитий сумом,
В полях осінніх вітру свист,
І хвилі плещуть в берег з шумом...

(У відповідь на вірші, в яких він радив мені
назавжди залишитись на Україні)

Щоб молодечі роки
Лінивим сном я вбив!..

Над чим в жахливі дні війни
Гірка скорбота і жалоба?
Навкруг чийого стали гроба
Святої Греції сини?..

Любимче Марса і Паллади,
Що заслужив ім'я — Росії вірний син,
Єрмолов! Рятувать спіши синів Еллади,
Північних генія дружин!..