Андрею Германову
Там, де тінь паркану рудувата,
Мов на пострах,
за кількоро днів
Кропиви гущавина крислата
Розрослася опісля дощів...
Там, де тінь паркану рудувата,
Мов на пострах,
за кількоро днів
Кропиви гущавина крислата
Розрослася опісля дощів...
Де ж Дон Кіхот? Агов!
Пасеться Росінант на згірку.
І потопає в присмерку вітряк,
що всі зірки змолов...
Де ти, мій бідний рицарю?..
На далеких дорогах
Ця птаха ширяла вогнисто
Наді мною все літо.
Чарівним світляком
Її крила мигтіли
І шиї оздобне намисто.....
Петеру Аліпієву
Ще крок — і станеш на порозі,
Притулиш руку до очей...
Вже осінь... Ти вернувся в осінь,
Що стогне голосом дверей.
Стоїть худенька сива мати...