В лісу прифронтовім
З берез безшелесно часом
Спадає жовклий лист,
Старинний вальс "Осінній сон"
Ридає гармоніст...
З берез безшелесно часом
Спадає жовклий лист,
Старинний вальс "Осінній сон"
Ридає гармоніст...
Де ви, де ви, очі карії,
де ти, де ти, рідний край?
Вже дійшли ми до Болгарії,
Перейшли через Дунай...
Не тривож ти себе, не бентеж,
Бо на мене ти марно загадуєш,
І коли мимо хати ідеш,
На вікно моє марно поглядуєш.
Фотокартку лиши при собі,
Не візьму я від тебе у дар її...
Розцвілися яблуні і груші,
Попливли тумани над ріку,
Встала рано на зорі Катюша
І на кручу вийшла на стрімку...
Ой немає, яку маї,
Коли яблуня цвіте,
Ой немає, як надвечір.
Коли милий мій іде...
Почуй мій спів, хорошая,
Почуй мій клич, прекрасная,
Вечірня зоре ясная,
Любов моя незгасная!
Іду, іду по вулиці,
А місяць в небі міниться...
Мов завмерло село, всі поснулись,
Ані рипне, ні блимне ніде,
Тільки чути, як затишком вулиць
Десь гармонь самотою іде...
Куди б не йшов, не їхав ти,
А тут устань, спинись,
І цій могилі дорогій
Всім серцем поклонись...
Я уся горіла малиново,
Як до нього йшла.
Ой, зелена ж ти, моя діброво,
Навесні була.....