Білий Бім Чорне вухо
Білий Бім Чорне вухо
Ґаврііл Троєпольскій
Переклад: Віра Білова.
Повість
РОЗДІЛ 1
Двоє в одній кімнаті
Жалібно й, здавалося, безнадійно він раптом починав скавучати, незграбно перевалюючись туди-сюди, — шукав матір. Тоді хазяїн садовив його собі на коліна й засовував у ротик соску з молоком.
Та й що лишалося робити місячному цуценяті, коли воно ще анічогісінько не тямило в житті, а матері нема й нема, хоч як жалійся. От він і намагався в перші два дні час од часу учиняти сумні концерти...