Вінок твій на моїм чолі поблід...
Вінок твій на моїм чолі поблід,
О юносте! Так легко вже не тане
У серці біль, і стеляться тумани.
Моє чоло буття схиляє гніт.
Але добрішає душа, як плід
Доспілий...
Вінок твій на моїм чолі поблід,
О юносте! Так легко вже не тане
У серці біль, і стеляться тумани.
Моє чоло буття схиляє гніт.
Але добрішає душа, як плід
Доспілий...
О місячний серпе на скрузі,
Що світиш на води пустельні,
Яке, срібносяйний, колишеться жниво
Сновидь під лагiдним промінням твоїм?..
Спадає сніг на білу Землю-матір
Сумирно. I в заслуженім спокoї
Земля його приймає: бо багато
Вона плодів людині спородила...