В моїй душі стоїть обличчя ваше...
В моїй душі стоїть обличчя ваше
I все, що хочу я про вас писати —
Вписали ви, я маю лиш читати:
Мене навіки доля з вами в'яже.
Корюся їй...
В моїй душі стоїть обличчя ваше
I все, що хочу я про вас писати —
Вписали ви, я маю лиш читати:
Мене навіки доля з вами в'яже.
Корюся їй...
Ви, німфи, що під водами німими,
В своїх оселях живете, щасливі,
Споруджених у кам'янім масиві,
Підтриманих колонами скляними,
Хай співчуття до мене вас обніме!..
Мій біль стає ослаблим і повільним.
Не те, щоб був близьким він до затрати,
Але не маю чим його вчувати:
Бо від ума волів я бути вільним.
Не божевілля — бути божевільним!..