Переклад: Остап Вишня
Коли я був на екскурсії, трапилося зо мною під Драждянами нещастя. Мене, коли я блукав навколо Драждян, переїхав швидкий поїзд. Так він мене той поїзд потрощив, що минуло півтора року, поки мене в лікарні сяк-так виправили. Я мав на меті повернутися з екскурсії за чотири дні, а повернувся через вісімнадцять місяців з гаком.
Все в руках божих, але, крім божих рук, я потрапив ще й у руки лікарів.
Вигляд я мав жахливий...
Переклад: Остап Вишня
Було це не в Радянському Союзі.
Коли я познайомився з паном Рамзеликом, він, пан Рамзелик, взагалі не знав, що я був в СРСР. Про те, що я був комісаром, він аж ніяк не гадав, і мої сірі очі викликали у нього повне довір'я. Познайомилися ми з ним, коли я вийшов з поїзда на маленькій зупинці в лісі і запитав у пана Рамзелика, де тут шлях на Баланів.
Пан Рамзелик поволі підвів голову й промовив:
— Я з Баланова.
Була спека, ми з паном Рамзеликом посідали в холодку...
Переклад: Остап Вишня
Коли б пан Касавдула мав ворогів, можливо, що до певної міри можна було б і виправдати те, що трапилося.
А от же хтось узнав та й роздзвонив скрізь, що пан Касавдула виграв у лотерею найбільший виграш — 700.000 корон.
Це не дуже приємно вразило пана Касавдулу.
По-перше, тому, що він не виграв і двох корон, а по-друге, що ніяких ворогів він не мав.
Жив він з кожним у згоді та злагоді, і дуже вже було просто некрасиво, що отаке про нього вигадали...
Переклад: Остап Вишня
Вранці я з Грнчиром пішов на поле. Був такий жаркий день, що за цю коротку дорогу мені загрожувала небезпека зовсім висохнути.
На полі мене вже чекали. Я почув від жінок, що стояли з граблями: "А, це той, що бере п'ять снопів за один раз!" Приятель Грнчир вже люб'язно поінформував їх про мене Передо мною лежали копи скошеного ячменю, і мені здавалось, що вони тільки й чекають на мене.
— Будемо перевертати, — сказав Грнчир...
Переклад: Остап Вишня
На початку жовтня рекрута Трунця призвано до війська, на три роки, в піхоту. Паруб'яга Трунець був — як га гора, — на його отакенних плечах гойдалася ще отакенніша голова… Шия в Трунця була — як у бугая, а голова — як у велетня...
Ярослав Гашек
Пригоди бравого вояка Швейка
Переклад з чеської Степана Масляка
Частина перша
В ТИЛУ
ВСТУП
Велика доба потребує великих людей. На світі є невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно ви шукали б їхні імена в історії. Та коли проаналізувати, — їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Александра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби...
Переклад: Остап Вишня
І
Біля тірольського села Обервашберенталя є перехрестя. Сам по собі цей факт не такий уже й видатний. Але на тому перехресті стоїть стовп, а на стовпі висить образ, на якому намальовано чоловіка з батогом у руці, а під образом підпис: "Гейлігер Гільдульф, ора про нобіс!" ("Святий Гільдульфе, молися за нас!").
Образ цей теж не дуже цікавий — святий Гільдульф погрожує батогом Унтенвашберенталю...