Чорнильне серце
Корнелія Функе
Чорнильне серце
Присвячую Ані, яка, щоб прочитати цю книжку, відклала навіть "Володаря перснів" (чи ж можна вимагати від доньки чогось більшого?!), а також Елінор, яка позичила своє ім’я, хоча воно було потрібне мені не для королеви ельфів.
Линуло, линуло,
линуло слово,
крізь ніч, линуло,
засвітитись хотіло, засіяти хотіло...