В домі друзів, куди ніби рідний приходиш,
Де і з горя, і з радощів міг ночувать,
Де притулок дадуть,
де гостинність знаходиш,
Там, як мають, то щиро тебе пригостять.
Де потискують руку — аж чується хрускіт;
Подарунок одразу в куток — не на стіл...
Читати повністю →
Переклад Ірини Фісак
Жди мене, я повернусь,
Віри не втрачай.
Коли осінь сіє сум,
Ти мене чекай...
Читати повністю →
Пам'яті Бориса Горбатова
1
Друг помер мій — така от у мене біда...
Як же бути і що маю далі робити?
Я ж не вірив ніколи, не знав, не гадав,
Що без друга колись мені випаде жити...
Читати повністю →