Бідний поет
Переклад Сергія Жадана
Перший порух є співом,
Вільним голосом, що наповнює гори й долини.
Перший порух є радістю,
Але вона лишається відібраною...
Переклад Сергія Жадана
Перший порух є співом,
Вільним голосом, що наповнює гори й долини.
Перший порух є радістю,
Але вона лишається відібраною...
Такий щасливий день.
Розвіялась ранішня мла, я працював на городі.
Колібрі зависали над квітником капріфоліуму.
Не було на землі такої речі, яку я хотів би мати.
Не знав нікого, кому варто би було позаздрити.
Все погане, що було, я просто забув.
Не соромився думати, що я був би тим, ким я є...
Переклад Сергія Жадана
З того столика в кав'ярні,
Де в зимові полудні сяяв сад в інеї,
Лишився я один...
Переклад Сергія Жадана
Рука з картами падає
В пісок гарячий,
Сонце вибілене падає
В пісок гарячий...
Переклад Сергія Жадана
У день кінця світу
Бджола кружляє над квіткою настурції,
Рибалка лагодить блискучу сіть,
Скачуть у морі веселі дельфіни,
Молоді горобці чіпляються за ринву..
Камінь із дна, що бачив висихання морів
І мільйон білих риб, які тріпотіли в муках —
Я, бідний чоловік, бачу тьму оголених людей
У неволі. Бачу краба, який годується їхнім тілом.
Я бачив занепад країн і загибель народів,
Утечу королів та імператорів, міць тиранів...
Я переказую, що розповідав Мідер, маючи на меті мораль.
Йому докучав ведмідь грізлі, настільки сміливий і лютий,
Що забирав м'ясо карібу з-під стріхи хати.
І ще. Людину він мав за ніщо і не боявся вогню.
Аж одної ночі почав гупати в двері
І розбив вікно лапою, тож вони, наїжачені,
Лежали з рушницями і чекали ранку...
Що робиш на руїнах собору
Святого Івана, поете,
Цього теплого весняного дня?
Про що думаєш тут, де вітер,
Від Вісли віючи, розвіває
Червоний пил згарищ?..