Володимир Самійленко почав писати дуже рано. Навчаючись у Полтавській гімназії, він віршує російською мовою, але ближче познайомившись із творчістю Шевченка, захоплюється українською літературою і переходить на українську мову. Це сталося в часи, коли рідна мова в царській Росії зазнавала величезних утисків, і тому рішучий крок молодого поета можна сприймати як намагання стати на нелегкий і тернистий шлях...
Читати приклад твору →Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників — Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво.
У центрі інтересів Самійленка — Україна та її стражденний народ. Власне, задля України він і жив...
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.
В. Самійленко
Один з найкращих в українській літературі сатириків Володимир Самійленко не боявся батогів, не пом'якшував гостроти свого слівця, і від того поезія його жива, наповнена гумором і змістом, одночасно весела й жорстко соціальна. Гротескне зображення дійсності пронизує вірш "Ельдорадо". У поєднанні іронічної назви, саркастичного змісту та ідейної цілісності неабияка заслуга автора. Поезія має яскравий викривальний характер...
Сонячний гумор В. Самійленка відбиває
життєрадісний характер його народу, який навіть
у злиднях не втрачає природного
почуття гумору й надії на краще майбутнє.
І. Франко
Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX — початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору — його лагідність, доброзичливість, його колючість і нищівність, коли він стосується лихих людей...
Володимир Самійленко був оригінальним поетом, справжнім патріотом своєї землі, але життєві обставини не дозволили повністю розкритися його таланту. Та все, що написав поет, може слугувати зразком любові до України, до народу.
Як і багато його ровесників, Самійленко починав творити російською мовою. І раптом перед ним відкрилася істина: українська мова — це діамант, що лежав на дорозі, припадаючи пилюкою під ногами байдужого люду...