Слушні поради митця в романі Ю. Яновського "Майстер корабля"

У романі Ю. Яновського "Майстер корабля" розповідається про життєвий шлях простої чесної людини. Оповідь ведеться від імені літньої людини То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно), яка, сидячи в затишку власної кімнати, згадує минуле. У цих спогадах читач бачить нелегку путь кіномитця, залюбленого в мистецтво, з трепетом "прислухається" до порад головного героя.

Мемуари То-Ма-Кі — сповідь людини з великим життєвим досвідом. Прагнучи осмислити прожите, він робить втішний висновок, адже досяг того, про що мріяв: "Багате досвідом життя лежить переді мною, як мапа... Мені сімдесят. Але й нині я гостро відчуваю запах саду, що я посадив... Я чую безліч ніг, що топчуть землю. Я бачу її всю — вогку і плідну, родючу планету Землю". Ці слова належать, безперечно, щасливій людині. А "секрет" щастя дуже простий: тільки присвятивши себе "радісній праці", ми можемо прожити плідне, багате на події та враження життя. Беручись до будь-якої справи з натхненням, людина перетворює її не на важкий нудний обов'язок, що гнітить душу, а на приємну роботу, яка має неперевершений результат. Головний герой розповідає, як під час будівництва корабля клопочеться Професор; як усе веселішим стає хазяїн трамбака, милуючись натхненою працею; як любовно вирізьблює фігуру жінки Богдан, адже вона повинна прикрасити ніс судна; як радісно виконує свої обов'язки Сев, літаючи палубою, як вихор... І все це для того, щоб корабель "розцвів і обріс великим білим листям парусів".

Творча праця робить щасливим і самого То-Ма-Кі: для нього дні летять швидко, а коли корабель готовий, митець розуміє, що уже це будівництво зробило його життя насиченим. Читаючи цю частину роману, ми розуміємо, що головний герой твору живе недаремно, і під впливом його порад та поглядів у нас мимоволі виникає бажання теж віддатись "радісній праці", аби відчути всю повноту свого існування.

Не менш цікавими й повчальними для читача є життєві історії персонажів роману "Майстер корабля". Розповідь про напружену роботу То-Ма-Кі, про безсонні ночі над кіноплівкою вчить поваги до людини праці, яка всього досягла сама. Історія кохання, розквіту почуттів, гірких розчарувань Тайах викликає співчуття до молодої Жінки-балерини й бажання відчути такі самі душевні поривання, що й вона. Та й епізоди з життя інших персонажів часто викликають задуму, є суперечливими й очевидними, трагічними й веселими, повчальними й розважальними. Автор устами головного персонажа-оповідача ненав'язливо дає нам поради бути чесними, чистими перед власною совістю, з повагою і трепетом ставитись до щонайменших порухів людської душі. Та й хто, як не справжній митець, що недаремно прожив сімдесят років, може від щирого серця порадити щось мудре й вічне?

"У пошуках сенсу життя", — так можна охарактеризувати твір Юрія Яновського "Майстер корабля". Тільки показавши митця, який усе життя віддав творчій праці, можна зацікавити літніх людей, вплинути на молодь, адже митець до смерті залишається молодим душею. І сьогодні, читаючи цей видатний твір, ми із вдячністю "прислухаємося" до неквапної розповіді, до порад людини, що отримала "найвище звання для кінематографіста" — Товариш Майстер Кіно.