Петро Конашевич-Сагайдачний — одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім'я славою і доблестю, а пам'ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів — легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман "Сагайдачний".
У першій частині цього роману — "Побратими" — йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий Острозькій школі.
Доля не дуже жалувала Петра Конашевича: ще маленькою трирічною дитиною він залишився сиротою. Батьки загинули під час набігу татар на їхнє село Кульчиці. Сироту прихистила родина Жмайлів, у яких підростав хлопчик, одноліток Петра — Марко. Хлопчики швидко здружилися. Любили один одного як брати. Підрісши, ходили разом до церковноприходської школи, добре вчилися. А коли їм виповнилося по 16 років, Степан Жмайло — дядько Марка — відвіз їх на навчання до Острозької школи, де вони продовжували освіту.
Острозька школа вважалася тоді центром наук для всієї південно-західної Русі. Старанно вчився у школі Петро. Охоче вивчав він усі науки, але не забував і про військову справу, якій в Острозькій школі надавали неабиякого значення.
"По обіді хлопці виходили на бурсову площу, де вони забавлялися та заводили різні молодечі іграшки. Скакали через шнурок, перебігалися, кидалися м'ячем, метали списами дерев'яними або стріляли з луків до мети".
Петро дуже влучно вмів стріляти з лука, чим здивував і студентів, і Северина Наливайка, і навіть самого князя Костянтина Острозького, який часто відвідував школу і піклувався про студентів.
Пізніше, на Січі, Петро Конашевич дістав і інше прізвище — Сагайдачний — за вміння дуже влучно стріляти. Сагайдак — це комплект метальної зброї, що складається з лука й стріл. Отже, Петро ще з юності наче відчував, що попереду в нього дуже велика і відповідальна місія — у майбутньому він стане гетьманом усього козацького війська, буде відстоювати національні інтереси України, стане одним із найталановитіших полководців. І тому заздалегідь готував себе до цього.
А поки що він студент і добре розуміє необхідність навчання. Здібності він мав добрі й навчався охоче. А названий батько Жмайло доклав чимало зусиль, щоб виховати і Петра, і Марка — названого брата Конашевича — розумними й чесними людьми, справжніми патріотами свого народу й вітчизни. У бурсі обидва хлопці відзначились: Петро став першим лучником, а Марко — першим на шаблі. Недарма Северин Наливайко сказав їм: "Лицарі з вас будуть". Так і сталося. А навчання в Острозькій школі не минуло дарма для Петра: він став високоосвіченою, культурною людиною, а коли був обраний гетьманом, постійно піклувався про школи, братства, церкви, бо розумів, як це важливо для держави.