I. Інтерес І. Франка до театру. (Театр "запалював" письменника до останніх днів життя, результатом його діяльності було понад сімдесят праць про розвиток, проблеми і прагнення українського театру. І. Франко цікавився цим мистецтвом і відстоював права на розвиток національної драми.)
1. Матеріал художніх творів. (Головним матеріалом,, який використовував І. Франко у своїх творах, були життєві факти, власні враження, скарби народної творчості.)
2. Життєві прототипи. (І. Франко писав, що майже всі його твори напоєні кров'ю серця, "усі вони... у певній мірі... є частками моєї біографії" та мають реальні життєві образи.)
3. Художня правда Франкових п'єс. (Глибокий аналіз внутрішнього світу людини з різних площин зору — головний мотив драматургії письменника, художня правда в них набувала неймовірної емоційної сили.)
II. Трагічна драма з сільського життя."Украдене щастя". (1893 року Іван Якович успішно склав іспити зі славістики, латинської мови, філософії, отримав ступінь доктора філософії й написав драму "Украдене щастя", яка вперше побачила світ на підмостках Київського театру М. Садовського лише 1909 року. Для написання п'єси "Украдене щастя" І. Франко скористався народною піснею "Про шандаря", яку записала 1878 року знайома поета Михайлина Рошкевич і передала її йому. Зацікавившись піснею, І. Франко сам зібрав багато пісень про тяжке життя жінок і написав спеціальне дослідження про жіночу недолю.)
III. Образна система соціально-психологічної драми. (Усі троє героїв драми І. Франка зруйнували життя одне одному, кожен по-своєму. І винні в цьому, в першу чергу, брати Анни, які проміняли щастя рідної сестри на гроші.)
- "Украдене щастя" (повний текст)
- "Украдене щастя" (скорочено)
- "Украдене щастя" (аналіз)
- Чи вважаєте ви вчинок Анни зрадою чоловікові? Чи суперечить це заповідям Божим? (та інші запитання)
1. Микола Задорожний — галицький селянин-трудівник. (Цей образ подано І. Франком у типових побутових і соціальних умовах; Автор показує складний психологічний процес, що відбувається в настроях та психології Миколи. Ці зміни підкреслили зростання свідомості й людської гідності героя.)
2. Анна — борець за право на щастя і любов. (Центр уваги драматурга — одержимість Анни любов'ю до жандарма Гурмана. Вона жахається свого безсилля зберегти честь заміжньої жінки, боїться, що приписи моралі впадуть на її нещасну голову і залишать тавро "грішної любові".)
3. Михайло — сильний, навіть жорстокий чоловік. (Михайло Гурман завжди домагається свого, незважаючи ні на що й ні на кого. Тому він викликає в Анни два зовсім протилежні почуття: любов і страх. Жандарм теж прагне повернути щастя, але, навпаки, краде його в Анни знову. І не тільки в неї, а й у Миколи, життя якого стає осоружним, сповненим страждання.)
IV; Втрачене щастя. (У п'єсі І. Франко показує протиріччя між справжнім коханням і вірністю в сімейному житті. Анна розривається між коханим Михайлом і нелюбом, але законним чоловіком. Що обрати: репутацію розпусної жінки чи статус вірної і чесної дружини?)
V. Інший вихід для героїв драми. (Мабуть, був інший шлях, якби Анна від початку, коли Михайло заарештував Миколу, між коханням і честю дружини вибрала друге. Вона теж не була б щасливою, але врятувала б життя, яке занапастила.)