Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу.
Поетеса прагне створити образ духовно могутньої людини-борця, здатної втілити в собі дух епохи. У політичній ліриці Лесі Українки з'являється образ Спартака, котрий зібрав під свій прапор повсталих рабів. І особливо часто — образ легендарного богоборця Прометея. Нащадком Прометея вона називає свій народ, уславлює борців, які "блискучу іскру неба здобувають". Ліричний герой поетеси — це тип нової людини, готової до подвигу, до найважчих випробувань.
У вірші "Contra sрem sрero!" Леся Українка проголосила своє творче кредо:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Поетеса — людина мужня, вольова. Усе життя вона стійко боролася з власною недугою. Це було життя людини, яка кожну хвилину весь свій хист віддавала боротьбі за соціальне й національне визволення трудового народу.
Ліричний герой вірша "Дим" серцем уболіває за поневолений народ. Для нього, як і для Лесі Українки, доля гноблених трудящих однакова в усьому світі, їй близькі і рідні італійські робітники так само, як і робітники українські.
Герої поезій дочки Прометея "сіють квітки на морозі", виступають проти рабства, ціною власної крові захищають свою країну, відстоюють її щасливе майбутнє.
- Реферати про життя та творчість Лесі Українки
- Охарактеризуйте жанрову різноманітність творчої спадщини Лесі Українки (та інші запитання)
Леся Українка все своє життя ладна була перетворити на подвиг, на вічне горіння. Серце поетеси горить і стікає кров'ю від розуміння того, що у кайдани рабства закований дух народу, що раб змирився зі своїм ганебним становищем, своєю долею невільника і навіть не протестує.
Ступаючи на шлях боротьби з царизмом, поетеса розуміла, що цей шлях довгий і важкий. Але життя для Лесі Українки та героїв її поезії — це безупинне змагання, боротьба, дружба й кохання.
Оптимізмом пройнятий вірш "Мріє, не зрадь!". У ньому прославляється подвиг борців за волю:
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
Той не вмре, не здобувши нового добра.
Людина-борець не вмре, не здобувши нового добра. Оптимізм, віра в силу волелюбного духу — характерні риси творчості Лесі Українки. Її поетичні образи не дають знидіти людському серцю. Вони будять думку, опромінюють радістю і вірою в перемогу добра над злом.