Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня")

Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня")

Майже сто років "Лісова пісня" чарує читачів та глядачів. Цей драматичний шедевр Лесі Українки, мабуть, можна читати протягом усього життя, і кожного разу будеш відкривати новий зміст, нову мудрість. Для дітей "Лісова пісня" — прекрасна казка про любов і зраду, про лісову та водяну силу. Для старших читачів вона цікава глибоким філософським змістом, кличе до гармонії.

Спочатку я теж читала її, як казку, але поступово починала розуміти, що "Лісова пісня" не така вже й проста річ, як здається на перший погляд. Це мов бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь. І я впевнена: скільки у неї буде читачів, стільки буде визначень провідної проблеми твору.

Власне для мене, вона полягає у трагедії добровільної втрати свободи. Читаючи "Лісову пісню", розумієш, що повна свобода бажань і почуттів складає гармонію, основу гармонії у природі. І картини, в яких змальовується життя в лісі, доводять це: ми бачимо, як лісові та водяні істоти розмовляють, тішаться, гніваються, люблять і розважаються; ми чуємо мову джерел і дерев, озерних хвиль і жучків-світлячків. Найголовнішою цінністю для всіх цих ліричних персонажів є воля. Життя без неї для них неможливе! Недарма Лісовик застерігає Мавку про небезпечність її кохання до людини, Лукаша, яке, перш за все, відбере у неї волю:

Раз ступиш на людськую стежку —

І воля пропаде.

Мавка, для якої воля така ж необхідна, як і повітря, не розуміє, не погоджується з Лісовиком:

...це так колись і вітер пропаде.

Але поступово, крок за кроком, Мавка зрікається власної волі заради кохання і коханого.

І ось тут починається дійсна трагедія особистості! Трагедія добровільної (!) втрати свободи, а краще сказати — добровільний вибір внутрішнього рабства. На мою думку, саме це є першопричиною загибелі їхньої любові, казкової Мавки та закоханого у природу Лукаша. Вони — істоти двох протилежних світів, єдиною точкою дотику яких є любов та прагнення до краси. Але зв'язок між ними можливий лише доти, поки їхні душі сповнені відчуттям свободи. Без неї, без готовності нести відповідальність за своє кохання не можна подолати ту велетенську прірву, котра існує між ними — людиною і міфологічною істотою з криштале вою душею. Я б навіть назвала історію їхнього кохання випробуванням свободою. Зрештою, Лукаш не витримує цього випробування.

Хтось може мені заперечити: сильна особистість Лукаша змушена була підпорядкуватися обставинам життя. Його навіть на деякий час стає жаль. Але потім розумієш: страждає він не внаслідок внутрішніх своїх переживань, а через труднощі та страждання, що йому нав'язує у помсту зовнішній, ворожий світ Мавки.

Ми бачимо, що зрада Лукаша стає й загибеллю для Мавки. Леся Українка дуже виразно показала, як протягом усієї драми ніби відбувається змагання двох свобод — Мавки та Лукаша. Свобода Мавки виявляється сильнішою, як і її любов. Навіть коли дівчина стає жертвою Лукашевої зради, вона не зломлюється і не впадає у відчай.

Крізь увесь сюжет драматичної поеми проходить теза, що вільний вимагає собі вільного. Адже не кожен спроможений обрати свободу і нести відповідальність за цей вибір свідомо.