Два світи у казці-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"
Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма — вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого.
Твір надзвичайно глибокий і викликає роздуми над багатьма вічними проблемами.
Але все-таки неперевершеність його в найголовнішому — майстер ному і переконливому зображенні двох світів.
Перший світ — це світ Мавки і самої Лесі Українки. Це духовність, краса, мрія, це політ до справжнього, вільного і нічим не затьмареного кохання. Мавка — цілісна, цілеспрямована натура, хоч і зображена надзвичайно романтично. Вона щира у коханні, вільна у вчинках і незрадлива у своїх принципах. Їй незрозумілі дивні людські умовності, гніт буденщини, забобони і лицемірство. Вона чиста і щира, як дитина. Що думає, у що вірить, те і говорить, так і чинить. Ніяк вона не може зрозуміти людську звичку: одне думати, інше говорити і зовсім протилежне — робити. Мавка — високий ідеал, це те створіння, про яке кожна людина мріє, тягнеться до нього і не може досягти. Це, свого роду, життєвий стимул, "маяк", який потрібен кожному для самовдосконалення.
Мавка до зустрічі з Лукашем жила у повній гармонії з середовищем і собою — була щаслива. Вона була вільною, мала крила і найбільше багатство — щедрий і багатий внутрішній світ. Але зіткнення із світом людей порушило гармонію цієї істоти. Вона не змогла серед людей знайти собі рівну пару. Люди таких висот, на жаль, не досягають...
- "Лісова пісня" (повний текст)
- "Лісова пісня" (скорочено)
- "Лісова пісня" (аналіз)
- Що таке драма-феєрія? (та інші запитання)
Леся Українка зобразила нам ще один світ — світ Лукаша, світ людей. Він інший...
Люди, прагнучи до цивілізації, порушили закони природи. Навигадували умовностей, які їх і поглинули. Людей згубили користолюбство, заздрість, буденщина. Вони засмоктали їх і закрили перед ними вільний і щасливий політ до неба.
Лукаш — талановитий від природи, тонкий у почуттях (адже ж зумів своєю грою на сопілці розбудити і закохати в себе Мавку) і добрий хлопець. Але ті умови, в яких він живе: щоденна людська метушня і буденщина — зробили свою справу — він став звичайною людиною. Мавка продовжувала дивитися в нього, як в дзеркало, але себе уже там не бачила. Він не був з самого початку рівнею Мавці — їй просто так здалося. А може сопілка обманула... Лукашу не дотягтися до Мавчиних висот. Бо він стоїть ногами на землі, йому життя серед людей підтяло крила.
Цей вічний конфлікт — між мрією і дійсністю, духовністю і бездуховністю — буде завжди. Деякі люди майже долають цей розрив, деякі не досягають і перших східців... Таке життя...