Поява колискових пісень — свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого.
Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш "Колискова", слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською.
Цей вірш — монолог матері, яка захоплена красою ясної місячної ночі. Пестливі слова "місяць яснесенький", "промінь тихесенький" передають доброту й ніжність неньки. Але жінку турбує й думка про гірке життя людей. Вона хоче, щоб ще змалечку дитина знала всю правду про "тяжку хвилиноньку", "гірку годиноньку", які можуть принести лихо. Синові доведеться битися з лихою годиною, щоб вижити, щоб не бути невільником.
А до таких битв треба готуватися змалечку, набиратися сил фізичних, духовних.
"Колискова" Лесі Українки — лірична поезія, в якій віддзеркалена щира відданість материнського серця, турбота за майбутнє сина та віра у його щасливу долю.