Любов — це корінь життя. Скільки ніжних слів вигадано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі життя.
Багато своїх кращих творів присвятили темі кохання і вірності видатні українські поети Максим Рильський та Володимир Сосюра.
Справжньою перлиною любовної лірики є поезія Максима Рильського "Яблука доспілі...". Цей вірш про прекрасне пристрасне кохання. Не кожному щастить прожити своє життя з тією, яку покохало серце ще в юності. Адже буває кохання на все життя, але інколи трапляється так, що це почуття швидко минає.
У вірші йдеться про красу, душевну повноту, гармонію людських почуттів, про мужність юних сердець. Ліричний герой прощається, і може, назавжди, зі своєю коханою. Передчуття розлуки тривожить серця закоханих, проте жодного слова докору не вимовляють уста:
Вміє розставатись той,
хто вмів любить.
Найголовніше — зберегти людську гідність, вдячність одне одному.
А яким теплом любові віє від поетичного твору "Шопен"! Слухаю Шопена... Виникає оманливе видіння, яке можна повністю зрозуміти, якщо знаєш історію нещасного кохання Фрідеріка Шопена до французької письменниці Жорж Санд. У нашій уяві виникає образ справжнього великого кохання, яке важко стримати і приховати.
Поезія передає багатство почуттів, що швидко змінюються, хвилювання, яке переживає ліричний герой, захоплений чарівними звуками. Але все ж таки переважає оптимістичний настрій, бо поет щиро захоплюється творчістю сина польської землі, чарівника музики Шопена.
- Реферати про життя та творчість Володимира Сосюри
- Охарактеризуйте тематичну спадщину поезій В. Сосюри (та інші запитання)
Одним із кращих в інтимній ліриці Володимира Сосюри є вірш "Так ніхто не кохав".
Так ніхто не кохав.
Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі,
і земля убирається зрання...
Почуття кохання пробуджує в людині все найкраще, приносить радість і щастя, надає сил і наснаги. Ліричний герой готовий здійснити нечуваний подвиг заради коханої, він може навіть зірвати з неба "Оріон золотий".
Своє перше кохання згадує поет у вірші "Коли потяг у даль загуркоче..." У спогадах ліричного героя пропливають яскраві картини його тривожної юності. Доля розлучає закоханих, тому що юнак іде боротися з ворогами народу, залишаючи дівчину. Життя веде їх різними шляхами, і тільки іноді гуркіт далекого поїзда нагадує їм про дні далекої молодості. Згадуючи свою першу кохану, поет пише:
Сині очі в моєї дружини,
а у тебе були голубі...
Ніжний лірик опоетизовує справжнє почуття кохання, яке облагороджує людину, робить прекрасним її життя.
Перечитуючи рядки Максима Рильського та Володимира Сосюри, розумієш, що щастя без кохання неможливе. То ж треба свято берегти найдорожчі людські почуття дружби і кохання.