I. Повість М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" — чарівна казка дитинства (автобіографічність образу Михайлика, подій дитячих років, вражень, відкриттів; у дитинстві знаходяться витоки мистецького натхнення).
II. Казковий, містичний світ повісті.
1. Уявлення героїв про дивний світ природи, олюднення ними природи (розповіді діда Дем'яна про лебедів, які приносять на крилах весну і життя, про сонце, яке відмикає своїми золотими ключами землю; розмова матері з землею, наче з живою істотою; знання таємниць природи маленькою лісовою царівною — Любою).
2. Глибоке знання письменником народних обрядів, звичаїв, традицій (свята повага народу до хліба, вишивані рушники у хатах; калина у садках, щедрівки тощо).
3. Показ М. Стельмахом процесу праці як народного ритуалу (оранка землі, сівба насіння тощо).
III. Почуття, які викликає в мені повість М. Стельмаха (вливає в душу струмінь добра і ніжності, пробуджує любов до рідної землі).