Кожна людина відповідає за навколишній світ. Якщо ми усі будемо турбуватися за стан природи, то, можливо, через кілька років вона почне "оздоровлюватись". Хлопчик Степанко знайшов пораненого шулікою голуба, приніс додому, вилікував. Він дуже хотів, аби пташина вижила. Мабуть, це його бажання передалось і голубу, бо той одужав.
А що б було, якби хлопець не захотів допомогти слабшому? Є такі люди, що постоять, пожаліють і підуть собі далі, а через п'ять хвилин і не згадають. Я вважаю, що Степанко молодець, бо він не переставав ліку
вати птаха, навіть тоді, коли той вже й їсти не хотів. У нього вистачило терпіння виходити свого Лідера.
Чому навчає нас цей твір? Берегти природу, усе живе, а для цього треба мати велике терпіння і доброту. Довіра між людиною і твариною виникає не одразу, але саме завдяки такій довірі народжується дружба. Коли ж усі люди і тварини стануть друзями — от тоді й настане всесвітня гармонія, де кожне живе створіння матиме право на щастя.