З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші "Від серця поклонюсь".
Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов'ю до рідного краю; материнські заповіти, що "як найперші на землі стежки вказували йому шлях у житті.
Поет висловлює своє захоплення працьовитими та вмілими руками селянок:
Ви життя давали колоскові,
щоб налився соком і зерном.
Винагородою за їх невтомну працю є те, що в них " виростають роботящі діти".
Глибока повага до матерів-трудівниць виливається у М. Сингаївського в щиру пісню.
Матерям з найглибшим поважанням
я від серця щиро поклонюсь, —
каже вдячний син.
Я вважаю, що труд матері — це найважчий і найпочесніший труд на землі. Кожна людина повинна навчитися висловлювати мамі подяку за її любов і працю.