Уласа Самчука називають одним із найвидатніших письменників сучасності, українським Гомером XX століття. У своїх романах, повістях, оповіданнях, нарисах він глибоко зобразив багатогранну українську національну історію, створивши першокласні зразки високохудожньої прози.
Нарешті настали для України такі часи, коли ми, не криючись, можемо сміливо називати імена тих талановитих українських письменників, про яких казали: "чужинецькі белетристи". Час змінився на краще і сьогодні ім'я Уласа Самчука стоїть на першому місці.
Письменницька доля його склалася так, що не в Україні, а за її межами відбувалося становлення Уласа Олексійовича як письменника. Саме в Німеччині були написані новели молодого прозаїка. Празький період у його творчій біографії вважається найбільш продуктивним. Працездатність неймовірна! Одночасно пише чотири романи: "Волинь", "Марія", "Гори горять", "Кулак". Усе пережите письменником в Україні та за її межами, весь багатющий життєвий матеріал, який постійно збирав митець, все, що до глибини душі вражало Уласа Самчука і не давало спокою, кликало до роботи. Голодомор 1933 року вимагав від письменника вагомого слова — так з'являється роман "Марія", який довго не друкували в Україні. Адже людям треба було відповісти, чому чесні трударі, котрі власною працею досягали родинного щастя, достатку, добробуту, раптом ставали ворогами народу, чому найрозумніші, найталановитіші гинули у концтаборах на Соловках?
Про свій рід і життя Улас Самчук розповів у книгах спогадів "На білому коні" та "На коні вороному" й. інших. Цими творами письменник здобув собі в літературі місце талановитого мемуариста.
- Реферати про життя та творчість Уласа Самчука
- Чому 1924 року він намагався перебратися з Німеччини до України? (та інші запитання)
Найвідомішим твором письменника є також трилогія "Волинь", бо Улас Самчук хотів "бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю". Чи не найповніше конкретизує це завдання саме "Волинь" — розлоге епічне полотно, що показує шлях сільського хлопчика, а потім юнака Володьки Довбенка, в образі якого чітко простежуються автобіографічні мотиви. Як пізніше напише сам Улас Самчук про себе: "Народився під час війни, виріс під час війни... Одинадцять років війни і революції, п'ятнадцять років вигнання... Свідок двох найбільших воєн в історії світу. Царі, королі, імператори, президенти, диктатори... Голод 1932—1933, концентраційні табори".
Отже, життєвий шлях дуже строкатий, але це не завадило стати Уласу Самчукові письменником. Його феномен і досі є загадкою. Він не мав вищої освіти, однак завдяки Наполегливій та нелегкій праці над словом досяг вершин світової слави. Митець покладається на силу самого життя, яке не дозволить нікому втратити в серцях Божу іскру надії, любові, злагоди.
Так і хочеться завершити розповідь про Уласа Самчука рядками з поезії В. Симоненка:
Сьогодні усе для тебе—
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба.—
Гляди не проспи!
Бо ти на землі — людина...