Роман "Марія" — розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи

Роман "Марія" — розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи

1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі "Марія", присвятивши твір "матерям, які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932-1933".

Описуючи життя головної героїні роману, письменник наголошує на величезному потенціалі її духовної сили, на прагненні жити і любити цієї простої жінки-селянки. І якщо доля не посилала щастя, Марія не боялася кинути їй виклик. Марія в давньоєврейській мові означає "противитися" або "гірка". Цим автор підкреслив типовість образу Марії, що виступає уособленням і материнства, і самої України. Твір закінчується трагічно: Марія помирає від голоду, втративши родину, "...покинута, одинока". 1 ця смерть весняної пори сприймається як попередження і засторога для українців: щоб не втратити свою батьківщину, слід зробити все можливе, аби не допустити повторення такого лиха.

Розповідає Улас Самчук у романі про тотальне винищення селянства в 30-х роках, витравлення з нього почуття власника, господаря, годувальника. Автор правдиво показав насильницьку колективізацію, за якої влада забирала у селян все: землю, знаряддя праці, зерно. Автор характеризує людей, які були при владі, показує, як керували у країні такі, як Максим. На родючих землях "...буяли катлаті бур'яни, гнило під дощем зібране зерно, а люди голодували і втрачали віру у можливість справедливого, людяного життя".

Улас Самчук написав правду про життя в умовах тоталітарної системи, і його розповідь пройнята щирим співчуттям до людей, життя яких було понівечено.

Трагічний кінець роману — це наслідок глибокого болю письменника за майбутнє України, бо він був упевнений, що життя без майбутнього не має сенсу/

Авторові вдалося торкнутися в романі таких проблем, як духовність і вірі в Бога, геноцид і репресії, влада і штучний голодомор; показати трагічні сторінки історії України, розповісти про нещасливі долі українців. За словами С. Пінчу-ка, саме Улас Самчук "втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу в XX столітті".