Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки — гумористично-сатиричні віршовані твори — виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок.
Автор висміює моральні вади, негативні риси характеру. У співомовці "Пан та Іван в дорозі" розповідається, як пан хотів ошукати простого робітника, а замість цього сам пошився в дурні. Хитрий ими пропонує з'їсти спочатку харчі Івана, а його припаси залишити на наступний день, але Іван розуміє підступність пана та не дає себе обманути. Так само і з гускою: багатій пропонує лягти спати, а вранці розповісти кожному свій сон, у кого він буде кращий, той і з'їсть гуску. Звичайно, що Іван не вірить йому й цього разу. Простий робітник не дає себе ошукати, бо він теж не дурний і добре знає почесну панську натуру. Відчувається симпатія С. Руданського до Івана, який виявляється кмітливішим і розумнішим за пана.
Не менш привабливими є й образи запорожців. Уміння козаків зорієнтуватися в ситуації показує автор у співомовці "Запорожці у короля". Ляхи хотіли принизити запорожців на прийомі и свого короля, тому запропонували їм пригоститися сметаною, аби українці вмочили в неї вуса. Та козаки розуміють хитрощі ляхів і просять спочатку подати їм меду та лише потім, уже закрутивши вуса, із задоволенням дегустують сметану. Автор сповнений гордості за козаків, пишається ними, їхнім умінням відстояти свою гідність.
- Реферати про життя та творчість Степана Руданського
- На творчість яких українських письменників вплинули співомовки Степана Руданського?
Так само кмітливим виявляється запорожець у творі "Козак і король". Багатій прийшов до короля просити дати йому воєводство, але король ставить умову: або пан відгадає три штуки (загадки), або король його покарає. Питання були непрості (скільки зір на небі, де середина світу, про що думає король?), і багатій зажурився, бо відгадати таке не міг. Це запримітив козак і запропонував допомогти. Запорожець хитро відповів на перше й друге питання короля, виявивши неабияку кмітливість і винахідливість так, що навіть "задумався сам король від сего відвіту". На третє ж питання козак дав таку відповідь: "Думаєте, що я пан! Або що за річі? То ті річі, що не пан, а козак із Січі!". Король надзвичайно здивувався, що запорожець такий розумний, був вражений, але дотримав свого слова: подарував багатієві воєводство, "а козака відіслав в золоті додому!" Козак із гумором вийшов із ситуації, що склалася, допоміг пану, перехитривши короля.
Зміст і композиція гумористичних творів С. Руданського такі ж, як і в народних анекдотах. Стисло й лаконічно викладається одна подія чи комічний випадок, дія розвивається динамічно, розв'язка несподівана, а твір закінчується дотепним гострим висловом. У своїх співомовках автор показав величезний розумовий потенціал представників простого народу, їхній життєвий досвід, мудрість, що виручає в складних випадках.