I. Нова різновидність гумористичних творів. (С. Руданський усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, називав "співомовками". Цей термін закріпив за гуморесками І. Франки. Такої різновидності гумористично-сатиричних віршованих творів раніше в українській поезії не було.)
II. Веселий гумор у співомовках С. Руданського.
1. Як пан сам себе покарав за хитрість. (У гуморесці "Пан та Іван в дорозі" розповідається про те, як побраталися пан з Іваном і разом подорожували. Пан захотів обдурити Івана і запропонував спочатку з'їсти харчі у Івановій торбині. Коли Іванова торбина спорожніла, пан почав хитрувати аби своїми харчами не ділитися. Та не таким виявився Іван, щоб його так легко було надурити. Іван вночі з'їв панові припаси. Так сталося і з гускою, яку засмажили, а їсти залишили на ранок. Гуска, за пропозицією пана, мала дістатися тому, кому присниться ще краща закуска. Вночі Іван з'їв гуску. Вранці пан почав розповідати свій сон, як його пригощали і які щедрі страви він там бачив. Тут Іван і вставив своє слівце:
Та й дивлюсь,
що не голодні,
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку,
Та й стеребив гуску!..)
2. Як запорожці у короля пригощалися. (Побачили ляхи вуса запорожців і вирішили посміятися з козаків. Запропонували їм скуштувати сметани. Але запорожці попросили господарів спершу принести їм стільник меду:
Дали меду запорожцям,
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
А вже потім хитрі запорожці готові були і сметану скуштувати.)
III. Значення співомовок С. Руданського. (З тонким і веселим гумором С. Руданський висміює хитрість, жадібність, недолугість панів і вельмож. Кожну із своїх гуморесок автор підводить до логічного завершення:
Хотів пан когось ошукати,
Та й сам ошукався...)