М. Т. Рильський — поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва.
М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам.
У поетичному доробку поета є такі вірші, як "Бетховен", "Шопен", "Пісня", "Пісні", "Іванові Козловському", у яких розкрито велику силу музики і пісні.
Я ніколи не забуду того враження, першого, незабутнього, яке викликало почуте читання вірша "Шопен" моєю вчителькою під музику композитора.
Почався урок. Вчителька сказала, що сьогодні ми матимемо можливість почути двох геніїв — поета і композитора, творчість яких злилася в єдине ціле. 1 вона поставила вальс Шопена, а потім своїм чудовим голосом почала читати поезію М. Рильського... Стихло читання і стихла музика, а ми сиділи, мов зачаровані.
У вірші "Шопен" (1934) М. Рильський передає почуття радості і смутку ліричного героя, яке викликав вальс Шопена:
Шопена вальс... Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникала усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби...
Ніжний вихор звуків музики Шопена викликає в уяві ліричного героя картину засніженої зими, сани з прекрасними кіньми, які везуть закутану у білі хутра його кохану:
І знову бачу те лице, що ледве
- Реферати про життя та творчість Максима Рильського
- Охарактеризуйте збірки М. Рильського останніх років життя (та інші запитання)
Із хутра виглядає... Що мені?
Невже то сльози на її очах?
То сльози радості — хто теє скаже?
То сльози смутку — хто те розгада?
Прагнення ліричного героя осягнути щастя, його уявну погоню за коханою в музиці передає "ніжний вихор звуків", а у вірші поета — чергування окличних і питальних речень, що відтворюють радість і сум, надію і відчай:
Пане Фредеріку,
Я знаю, що ні вітру, ні саней,
Ані коня немає в вашім вальсі,
Що все це — тільки вигадка моя,
Проте...
………………………………………….
А сьогодні я
Люблю свій сон і вас люблю за нього,
Примхливий худорлявий музиканте...
Вірш "Шопен" не має рим, він написаний білим віршем, своєю інтонаційністю він нагадує монолог схвильованої людини. Це прекрасна поезія, що відтворила по-своєму почуття ліричного героя, навіяні музикою великого композитора. Слухайте і читайте твори мистецтва, і хай вони надихають вас на щирі і прекрасні почуття.