ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
(1681-1736)
Народився в Києві в родині купця й при хрещенні дістав ім'я Єлеазар. Рано залишився сиротою, зростав під впливом дядька — ректора Київського колегіуму. З 1688 р. став учнем цього закладу. Мав великі здібності до навчання. Потім навчався в католицькому училищі Володимир-Волинського монастиря (щоб більше дізнатися про католицизм), невдовзі його забирають до Римської католицької академії.
Папа Римський Климентій готував посвячення Прокоповича у єпископи, але той утік з Італії. Вимоливши прощення, постригся в ченці православної церкви, повернувся до Києва, дістав благословення митрополита і взяв ім'я дядька (Феофан Прокопович). Став викладачем Києво-Могилянської академії. Згодом Петро І зробив його ректором цього навчального закладу. Під керівництвом Прокоповича академія стала передовим вищим навчальним закладом Європи. Деякий час був на чолі російської православної церкви. Після смерті царя Петра І зазнав зневаги й переслідувань, помирав у самотності й бідності.
Письменник, видатний ритор, оратор, педагог, церковний діяч. Залишив велику наукову та публіцистичну та художню спадщину, в якій значну частину складає риторика. Автор ліричних поезій, філософських і політичних трактатів. Одне з досягнень Прокоповича — створення першої в українській літературі драми з вітчизняним історичним героєм "Володимир". Драма була присвячена гетьманові Мазепі, ставилася для простих киян, у ній уперше грали не ляльки, а справжні актори.
Трагедокомедія Феофана Прокоповича "Володимир"
як зразок шкільної драми
Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми належить п'єса "Володимир".
За жанровою формою у творі наявні елементи трагедії й комедії. Трагедійним є образ головного героя, котрий через внутрішні протиріччя, вагання вирішує хрестити Київ. Комедійним є сатиричне зображення жерців Жеривола, Куроїда та Піяра.
Як і в кожній шкільній драмі, в творі був хор, ми бачимо це в епізоді драми. Панегірик співають Андрій-апостол із янголами. Розповідається про подальшу долю Києва:
"Був у тьмі ти раніше, хоча перед миром
Світлим ділом преславний, але ще кумирам
Темним ти покорявся, був чорний в безвір'ї.
Отож світлом себе ти осяй невечірнім!" .
За структурою драма "Володимир" складається з прологу, основної частини та епілогу. Наприклад, в пролозі розповідається по занепокоєння жерців Жеривола, Куроїда та Піяра з приводу того, що Володимир збирається хрестити Київську Русь. Основна частина твору присвячена головному герою. Володимир вислуховує грецького філософа, синів Бориса й Гліба, перш ніж прийняти остаточне рішення.
Слід ще зазначити, що шкільна драма доби бароко мала важливе значення для подальшого розвитку української драматургії (XIX століття), її вплив був величезний і в Росії.