Мова "всіх в єдине нас злива" (за твором О. Олеся "Рідна мова в рідній школі")
Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором.
Саме так було з віршем "Рідна мова в рідній школі". Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі — це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати.
Для автора неможливою є розлука з рідною мовою, неприпустимо розмовляти чужою. Він говорить, що тоді "краще нам німими стати", нічого важчого за це немає.
Насамкінець Олесь говорить, щоб мати майбутнє щасливе і радісне, треба "всім серцем закричать: "В рідній школі рідна мова!" І тоді все буде добре у державі та у кожної людини зокрема.
Я вважаю, що треба прислухатися до порад О. Олеся. І робити так, щоб українська мова лунала не тільки на уроках мови, а і вдома, з друзями, на вулиці. У нас чудова мова, якою розмовляв, Тарас Шевченко і якою ми, українці, повинні пишатися.