Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе.
Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш "Україна" займає особливе місце в творчому доробку майстра. "Синьонебая" вітчизна має "незлежане щастя". Ліричний герой милується й пишається красою своєї Вітчизни.
За "далекою черкаською стороною" сумує Т. Осьмачка у вірші "Незмінність". Картини пишної баварської природи навіюють спогади про далеку батьківщину, з якою змушений був розстатися ліричний герой, терплячи тепер нестатки в чужому краї. Сама назва вірша передає глибоку тугу вигнанця, почуття "незмінної самоти".
Т. Осьмачка поклав у основу своїх творів безмежну любов до України, яка не залишала його на чужині.