Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи

Яскраво змальовані в романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні" жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи.

Мотря — бідна трудівниця. У словах: "Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою", — уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в ранньому віці призвичаїлася до крадіжок, до торгівлі своїм тілом. Одруження з розбійником Максимом зробило її багачкою.

Мотря — чесна і справедлива. Вона намагається не допустити сина до слизької дороги, заспокоює його. Вона вірить, що чесність роду є найголовнішою цінністю трудового селянства. Цим засадам народної моралі Мотря була вірна все життя. І саме вони не дозволили їй мовчати, не дали покрити страшний злочин сина, змусили заявити на нього у волость. Для Явдохи ж нічого святого не було. Мораль соціального дна увійшла в її кров і плоть. Вона зневажливо ставиться до тих, хто чесно працює. На оглядинах їй дуже не сподобалась і Чіпчина хата, низька та тісна, і Мотря, стара, згорблена жінка, висушена гіркою нуждою та лихом. Все це розкопирсало "хижу, падку на розкіш та на прибуток натуру Явдошину". Заради збагачення вона готова була на все. Нажива і прибуток виправдовували в її очах будь-які способи. Поняття честі для неї не існувало.

Цих зовсім різних жінок з протилежними поглядами на життя об'єднувала любов до дітей. Мотря — любляча мати: "...не дай боже, занедужає Чіпка, — Мотря сама не своя. Цілу ніч очей не заплющить: сидить над ним, плаче, молиться...". Народження Галі зразу все переломило в житті Явдохи: "Гулянки одлетіли; жарти — теж: виступили наперед клопоти...". Вона бажала дочку виростити в багатстві та розкоші. Цього ж бажала і Мотря. Але Мотря тяжко працює з раннього ранку до пізньої ночі, щоб забезпечити сина, а Явдоха прийнялася за діло молодих літ — за крадіжку.

В образі Мотрі автор показав життя бідного селянства, його мрії та прагнення, а образом Явдохи утверджував, що мораль злодіїв-розбійників і багатіїв — однакова.