Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?") (2 варіант)

Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов'язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми знайомимося з цим молодим двадцятирічним парубком, яких "часто й густо можна зустріти по наших хуторах і селах". Автор підкреслює незвичайне в портреті героя: "дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка", в якому світилася мужність. Хочеться відзначити саме ці справді неповторні риси зовнішності людини, які відбивають внутрішній світ невтомного шукача правди.

Суспільне середовище суттєво впливає на формування особистості нашого героя. Відчуття соціальної несправедливості з часом поглиблюється, переростає у важку недугу, відбирає спокій, порушу душевну рівновагу. Дуже шкода Чіпки, коли у нього несправедливо відбирають землю. Всі мрії його про щасливе життя із матір'ю та дружиною затьмарили гіркі, розпачливі думки про кривду, "що заснувала цілий світ".

Зрештою, Чіпка втратив не тільки землю, а й віру у добро та справедливість. Його серце наповнилося ненавистю до вершителів долі. Свій розпач він починає топити в горілці. І, як водиться, від горілки до грабунку — один крок. Це, звичайно, важко виправдати.

Пояснюючи причини стихійного протесту селянина, Панас Мирний розкриває суперечливість образу Чіпки. З одного боку, він прагне відплатити за несправедливість, яка завдавалася йому та його рідним, а з іншого — виявляє невміння знайти справжні шляхи боротьби, йде "кривою стежкою" бунтарства, що приводить його до трагічного кінця.

Я вважаю, що не можна виправдати злочин, навіть коли він має найблагородніші пориви. Злочин заплямовує честь людини, якою б вона не була. Його ненависть дуже сильна, а відплата за страждання дуже страшна. Бунт Чіпки переходить у злочин, він вбиває і грабує невинних людей.

Мати дуже любить сина, співчуває йому. Але Мотря, коли переконалася, що Чіпка став убивцею, йде до волості й віддає його владі. І що найгірше — у Чіпки немає страждання через скоєний злочин.

З одного боку, Чіпка Вареник викликає симпатію: він енергійний і працьовитий, глибоко бере до серця чуже горе, з іншого — вбивству немає виправдання.