Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", доповнюючи галерею жіночих образів своїх попередників постатями Мотрі, Галі і Христі.

Вони посідають особливе місце в романі, допомагають глибше розкрити його ідейний зміст, висвітлити образ головного героя — Чіпки. Мені здається, що без цих образів знедолених жінок твір був би не таким насиченим, злободенним і довершеним.

Гіркою була доля матері Чіпки Мотрі, щастя рідко всміхалося їй. Та ось ця доля подарувала дівчині кохання — і вона "немов знову на світ народилася": злиденне життя разом зі старою матір'ю змінилося радістю в хаті. Але не довго співала ця радість, бо чоловік її виявився двоєжонцем, кинув сім'ю: "Біда вкралася в хату. І довго-довго там жила. І молодість Мотрі пройшла в горі, і Чіпка народився в безрадості". Це безрадісне існування, таке далеке від звичайного людського життя в родині, озлобило серце Чіпки-дитини, і з тавром "виродок", "не чесного роду" пішов він у світ. Саме в цьому я вбачаю надзвичайно важливу психологічну роль образу Мотрі в романі: доля матері відбилась на долі дитини, її сина, який виріс на материнській гіркоті, горі і це горе поніс далі.

Та щастя ненадовго посміхнулося Чіпці коханням Галі — "польової царівни", що зачарувала юнака з першої зустрічі. Вона виросла в злодійській сім'ї, але зло не спотворило душу дівчини. Думаю, Панас Мирний неспроста створює таку паралель між двома закоханими, а пізніше — подружжям. Образ Галі допомагає авторові переконати читача, що над злом можна піднятися, якщо керуєшся законами моралі. Вона, щиро люблячи Чіпку, намагається боротися за нього, закликає жити правдою. Їй навіть вдається на деякий час повернути чоловіка до чесного хліборобського життя. Та ворожі соціальні умови виявилися сильнішими за її сили, зламали її м'яку і добру душу. Письменник неначе підкреслює: не "тихий ангел-спаситель" зможе перемогти злочинність — тут потрібні більш дійові сили. Які? Письменник примушує нас над цим глибоко замислитись. У цьому полягає велика роль образу Галі, цієї чесної та чистої жінки.

Її образ доповнює образ Христі — жінки Грицька, друга Чіпки. Щоденні турботи, важке будення надривають її сили, та тільки не добре серце. На відміну від Грицька, вона чуйна до людського горя, переймається стражданнями інших людей. Христю хвилюють слова Чіпки про бідняцьку долю, після яких вона різко змінилася, бо не знайшла підтримки у чоловіка: Грицько одразу ж знайшов виправдання кривді. Мені здається, сила образу Христі ще й у тому, що вона підтримує читача в його симпатіях (прихованих чи явних) до Чіпки. Ця жінка побачила у своїй уяві Чіпку не безпросвітним волоцюгою, що завдає всім лиха. Ні, саме це лихо зламало в Чіпці добру людину: "У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша... А що він п'є?.. То його лихо п'є..."

Отак, змальовуючи нелегкі долі жінок, письменник дає змогу заглянути в саму душу підневольного народу України на межі двох епох — часів кріпосництва і періоду реформ. У цих образах проявилися найкращі риси українського народу — доброта і любов до ближнього, працелюбство, почуття гідності і честі, які у всі часи мають бути життєвою настановою кожного покоління.