Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім'я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі "Чорна рада" показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору.
Ці персонажі — українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту.
Сомкові автор симпатизує, милується ним, бо "Сомко був воїн уроди, возраста і красота зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі паю, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі;, як зорі; і вже, чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманські".
Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів.
Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:
"Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рада устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!"
І все ж він мужній, благородний, відваги йому не бракує. Загибель Сомка автор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький — протилежність Якиму Сомку, бо він уособлює в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий. Це людина без совісті і честі; він гірше за Сомка гнітив народ. Дуже любив владу, тому підкупом та обіцянками зумів ' привернути на свій бік більше прихильників козацької старшини і навіть московських представників. Здобувши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.
- "Чорна рада" (повний текст)
- "Чорна рада" (скорочено)
- "Чорна рада" (аналіз)
- Назвіть і дайте стислу характеристику представникам українського народу в романі (та інші запитання)
"Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенського, осавулів та інших полковників заслана на Москву, котрих на Сибір заслано немало старшини козацької", — повідомляє "Літопис Самовидця". Отже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму бо його турбує доля свого народу землі. Брюховецький — уособлення всього лихого, що призводить до кровопролитної війни.