Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів — усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів.
Найяскравіші зразки історичної драматургії—п'єси "Свіччине весілля", "Ярослав Мудрий", "Алмазне жорно". Драматичною поемою називають "Свіччине весілля". Ця віршована п'єса побудована на історичних фактах. У кінці XV — на початку XVI століття, коли Київ був під владою литовських феодалів, було видано указ про заборону мешканцям міста палити в домівках та майстернях світло.
Іван Кочерга одразу ж відчув великий драматургічний потенціал цього факту. Перед очима постало середньовічне місто, яке поринуло в нічну темряву. Ні вогника, і тільки палац палає, де панує воєвода...
Драматург заселяє простір п'єси героями, історичними за характером і символічними за змістом.
Свічка, майстер із "промовистим" йменням, який здатний на муки й смерть задля своїх товаришів, його наречена Меланка, яка, щоб урятувати коханого, пронесла палаючу свічку через усе нічне місто> сліпий золотар Передерій, від того щасливий, що йому, каліці, удалося "загинути за рідний Київ", — усі ці люди близькі нам своїми прагненнями та почуттями і водночас вони не перевдягнені актори, а справжні мешканці стародавнього Києва.
Драма "Ярослав Мудрий" звертається до тих часів, коли найважливішою потребою русичів була єдність держави. Ярослав Мудрий мусить діяти серед звиклих до міжусобних війн князів, він і сам воював і залишив попіл там, де було Новгородське князівство. Але тому він і здобув ім'я Мудрий, що рано зрозумів головне: розквітне і буде мирно жити держава лише тоді, коли володар буде діяти за залізним правилом: "Раніш закон, а потім благодать". Добробут і щастя в країні можна будувати лише тоді, коли панує мир. Протягом шести років, які втиснуті в п'єсу, Ярослав Мудрий будує Київську Русь, міцну державу, яка займе не останнє місце на карті Європи тих часів.
У всіх історичних творах І. Кочерги є спільна риса. Автор використовує напружений сюжет, наповнює свої твори сильними почуттями, подіями, які швидко розвиваються. Але ґрунтується все це на глибокому вивченні історії, на чуйному розумінні душі наших пращурів. Тому в п'єсах І. Кочерги живе сама старожитня Україна, її ідеали, її люди — славетні і не імениті, але справжні.