Гуманність і демократичність — визначальні риси творчості М. Коцюбинського

Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, вникаємо в індивідуальний стиль.

Щодо постаті М. Коцюбинського, то можна сказати, що він бажав "вийти поза тісні межі досьогочасного літературного напрямку", чітко ставив мету в житті, багато уваги приділяв життєвому оптимізму. В одному зі своїх листів М. Коцюбинський писав: "Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, говорю їх мовою і відданий їх інтересам". Усе це вміло реалізував письменник у високохудожніх психологічних новелах та повістях, що стали окрасою не тільки української, а й світової літератури.

Безумовно, гуманність і демократизм були визначальними рисами творчості М. Коцюбинського. Зображуючи життя українського народу в різних його виявах, представляючи свою епоху і своє покоління у найхарактерніших реаліях, письменник вірив, що "мури темноти" розваляться, і на світі запанують правда і краса. Таким глибинним змістом наповнені найкращі зразки прози М. Коцюбинського — повісті "Дорогою ціною", "Тіні забутих предків", новели "Intermezzo", "Цвіт яблуні", "Сон" та багато інших.

Що ж об'єднує всі ці твори, робить їх неповторними та оригінальними? На мою думку, ці найкращі зразки української літератури ріднить сюжет, побудований не на зміні подій, а на зміні переживань, настроїв, почуттів. Головним стає людська душа, зображення психологічного стану героя, єдність потужного струменя ліризму зі світоглядом автора.

Об'єднуючим ланцюжком майже всіх творів М. Коцюбинського стає манера викладу, яку літературознавці називають "потоком свідомості". Герої неперевершеного майстра слова прагнуть знайти відповіді на численні питання, що їх ставить дійсність, проходять через безліч "за" і "проти" — і знаходять те, що шукають.

Навіть описи природи у багатьох творах М. Коцюбинського психологізовані. Він відображає не лише красу навколишнього середовища, а й зміну настроїв, думок своїх героїв. Коцюбинський постає перед нами не тільки як письменник, а й як художник і музикант, творець-мрійник. Він, як і його ліричні герої, ніколи не зраджував своїм ідеалам:

Він ходив полями і гаями,

Він любив, він жив, горів, творив...