Картини народного побуту в поемі "Енеїда" (1 варіант)

Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір'ями та віруваннями, численністю прислів'їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом.

Іван Котляревський в поемі "Енеїда", яку називають "енциклопедією українознавства", яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм національним колоритом цей твір займає перше місце в українській літературі: у ньому глибоко передані основні риси характеру українців, їх духовність та мораль.

Твір насичено етнографічними елементами. Автор не тільки перевдягнув героїв Вергілієвої "Енеїди" в український одяг, а й переселив в українське середовище. У поемі фігурують численні предмети тогочасного побуту: чоловічий і жіночий одяг, побутові речі, господарські знаряддя. Так, Юнона, коли їхала до Еола, одягла "шнурівку і спідницю", сховала під кибалку мичку", а Венера постає українською панянкою в "шовковому корсеті". Важливе місце в поемі посідають описи бенкетів, де грають на бандурі, скрипках і сопілках, де танцюють гопака і гайдука, третяка і гацука. Столи заставлені всілякими стравами. Тут є: індик з підливою та "свиняча голова до хріну", "галушки з салом", смажені гуси, лемішка та локшина, куліси, юшка, борщ тощо. П'ють троянці "горілку просту і калганку", слив'янку, сивуху: варенуху, пиво, брагу, Грають герої у "свинки", в "горидуба" і "журавля". Згідно з українськими традиціями проходять вечорниці. Спостерігаємо у поведінці героїв і форми народного етикету: зустрічали з "хлібом-сіллю", "віддавали поклін" при зустрічі. Зафіксовано і лікування народними способами, що демонструє Сивілла: "вміла трясцю відганяти", "переполохи виливати". А наляканого бурею Енея "насилу баби одшептали". Мова твору насичена народними прислів'ями і приказками, які іноді зустрічаються у переробленому вигляді: "Еней п'ятами з Трої накивав", а іноді подаються дослівно : "Великії у страха очі".

Яскраво відбиті в "Енеїді" повір'я українців. Так, у пеклі мучаться ті, хто "в комин літали", "їздили на упирях". Обмиваючи загиблого Паланта, жінки "запхнули за щоку п'ятак", щоб не бідував на тому світі. Представлені і моральні вподобання народу: у рай потрапляють ті, хто за життя "не чванились", "не величались". Національний колорит посилюють "українізовані" імена героїв: Енеєчко, Анхізенко, Лавісонька, Еврусь.

Широка панорама життя і побуту українського народу відображена в "Енеїді" І. П. Котляревського, майстерно змальована культура українців, яскраво зображено їхній характер, а також духовність і мораль.