Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі "Енеїда"

Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі "Енеїда" зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором.

Важливе місце в ідейно-художній системі "Енеїди" посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований проти панства, і пристрасне бажання справедливості. Найбільш яскраво викриття суспільних пороків і кріпосницького ладу простежується у змалюванні картин пекла і раю. У пеклі "мордують" панів, "що людям льготи не давали і ставили їх за скотів", — так виражається протест проти поводження з кріпаками, як з робочою худобою. У поемі тема кріпацтва є наскрізною. Юнона обіцяє Еолу подарувати за послугу "дівку чорноброву", тобто кріпачку. Натяк на закріпачення вільних людей і поводження з ними, як з тваринами, міститься в змалюванні злих чарівниць з острова Цірцеї, які обертали людей на тварин. Караються в пеклі і панії, що були "дівок охочі бити". За народними принципами, правда перемагає зло,бо:

Панам, підпанкам і слугам

Давали в пеклі добру хльору,

Всім по заслузі...

У пекло "поселено" не тільки панство, а й іншіх носіїв суспільних пороків. Тут і "начальники, п'явки людські", злодії, нечесні крамарі, і служителі церкви, що ганялись за наживою і вели аморальний спосіб життя. Засуджуючи хабарництво і продажність, що у творі показані як звичайна справа, автор відправляє в пекло хабарників, тих, "які по правді не судили, та тільки грошики лупили — одбирали хабарі". Таким способом у творі викрито не тільки хабарництво, а й "кривосуддя" чиновників. У панівному середовищі процвітає хабарництво, зловживання своїм становищем, навіть боги не цураються хабарів. А за словами Сівілли, "той, хто з батька здере" є "тямущим", а той, хто не бере, — дурень. Не потрапляють до раю ті, "що були чиновні", які мають грошей повні скрині, або "в яких товстий живіт".

Автором засуджується моральна розбещеність, викривається подружня невірність в образах богів, відображується висока моральність народу, за уявленнями якого до раю мали потрапити "діви чесні, непорочні".

Іван Котляревський в своїй поемі показав "колючу мужичу правду", бажання народу покарати, посадити "в свою шкуру", відправити в пекло жорстоке панство, чиновників-хапуг, аморальне духівництво; правдиво відобразив тогочасну дійсність і викрив пороки суспільства.