I. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка.
II. Змалювання головної героїні.
1. Краса та розум Марусі. ("Кращої за неї не було в усьому селі".)
2. Працелюбність дівчини. ("Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала".)
3. Доброзичливість та привітність Марусі. ("Усякому поклониться і ласкаво заговорить".)
4. Вірність і відданість у коханні. (Зустрівши Василя, думає лише про нього, просить батьків погодитися На їхні заручини, чекає його, поки він працює у купця.)
5. Надмірна релігійність, покірність долі. (За гріх вважала ходити на вечорниці, зустрічатися потай із Василем. Коли батько не дозволяє одружитися з Василем, переживає, але підкоряється.)
6. Туга та журба Марусі. (Дівчина ніби передчуває лихо, щодня ходить до озера, сумує за Василем.)
III. Маруся — окраса й гордість української прози. (Зображаючи Марусю, автор вказує на такі риси, як скромність, ніжність, щирість почуттів. Вона лишається вірною своїм почуттям до самої смерті.)