Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина... Я дізнався з повісті Якова Качури "Іван Богун", що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв'язаний у пана Чарнецького. Його горда відповідь на наказ Чарнецького: "На коліна, хлопе!" "Стану тільки перед Богом, та й то по охоті..." А який же він кмітливий! Коли готувались козаки до осади Монастирища, то саме Іван Богун придумав заливати земляні вали водою, аби вони вкрилися льодовою корою. Він сміливий і завзятий у бою, адже вийти проти ворогів лише з сотнею козаків може не кожний. Наробив шуму, перебив поляків і гайда у монастир! Та не менш цікаві й інші постаті. Усім відомий український жарт, яким можна так вдарити, що ворог розгубиться: "Гей, пани! Лишайте штани та соліть п'яти, бо далеко вам буде тікати!" — кричали запорожці. А як бранець передає своїм сигнал про підхід "підмоги"? Це ж яка відвага та хитрість потрібні! Мені б дуже хотілося повернутись у ті часи, щоб подивитись на отих сміливих та мужніх воїнів.
Я б хотів потрапити на Січ, зустрітись із справжніми козаками, взяти участь у походах, війнах. Було б цікаво сидіти разом з усіма біля великого казана з кашею і слухати цікаві і смішні історії.