Павло Архипович Загребельний — наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев'яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу.
Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на все життя, і зараз власна бібліотека письменника налічує тисячі томів різними мовами. До них він постійно звертається, адже вільно читає п'ятнадцятьма мовами.
У 1941 році Загребельний закінчує десятирічку і йде добровольцем на фронт. А йому ж тоді ще не виповнилося й 17 років. Був курсантом Київського артучилища, брав участь у обороні Києва, був поранений, потрапив у полон і до лютого 1945 року перебував у фашистських концтаборах. Письменник згадував, що вижив тоді тільки тому, що був молодий і здоровий.
Після закінчення війни Загребельний працював у радянській військовій місії у Західній Німеччині, а в 1946 році був зарахований на філологічний факультет Дніпропетровського університету. Після закінчення університету Павло Архипович працював журналістом, головним редактором газети "Літературна Україна". Із 1959 року і до нашого часу Загребельний пише і видає свої твори, кожен із яких — результат напруженої праці, довгих пошуків, вивчення архівних матеріалів. Письменник опрацьовує багато документальних матеріалів, його романи опираються на історичні свідчення. Але Загребельний уміє за сухими фактами побачити живі людські характери.
Одним із найвизначніших досягнень П. Загребельного є його роман "Диво", у якому тісно поєднані минуле і сучасне. Головна героїня твору — це видатна пам'ятка давньоруської архітектури Софія Київська, яка протягом століть об'єднувала покоління і стала символом української державності і духовності.
Найпопулярнішим серед історичних творів Павла Загребельного був і залишається роман "Роксолана", присвячений подіям української історії XVI століття.
Зовсім недавно на екрани телебачення вийшов серіал про життя Роксолани. Павло Загребельний висловив своє розчарування фільмом, який було знято за мотивами його твору: "Роксолана продовжує страждати на екранах українського телебачення. Продовжує страждати зовсім без вини, тільки тому, що попала в руки бездарних, безвідповідальних, цинічно безвідповідальних людей! Телесеріал можна назвати одним словом: "мотлох"! Це пародія на історію".
Павло Загребельний сам завжди дуже виважено ставився до історичних фактів, ніколи не перекручував їх, не обробляв на догоду своєму творчому задуму.
Крім "Роксолани", у Павла Загребельного є ще одна чудова героїня — Євпраксія. Роман про неї — це розповідь про трагедію розлуки з рідною землею, про втрачене кохання. Автор вважає, що Роксолана і Євпраксія — це найвидатніші жінки минулого. Тому він і звернув на них свою увагу. Третьої видатної героїні-жінки він поки що не знайшов. Але серед чоловіків — видатних діячів минулого, героєм історичного роману "Я, Богдан" став Богдан Хмельницький. Загребельний відтворює діяльність гетьмана в складній політичній ситуації XVII століття, розкриває таємниці його характеру, показує його як людину і видатного державотворця.
Нещодавно письменник видав новий роман "Брухт", у якому розповідає про реалії сучасного життя, про неоднозначність і жорстокість світу бізнесу. Один із героїв твору говорить: "Історія вчить? Ну й нехай. Історія нагадує? Нехай нагадує. Історія вимагає? Ми самі вимагаємо від неї. Історія ставить завдання? Не перед нами. Історія переступає через нас? Достатньо вже переступати. Історія нас топче? Топтала, але не розтоптала. Не все так погано в нашому домі. Дійсно, не все так погано, а дуже погано, до вашого відома..."
Але сам Павло Архипович дивиться в майбутнє з надією. В одному з інтерв'ю він сказав: "Чомусь мені завжди здавалось, що злі духи витають десь поза Україною, над нами — тільки добрі. Навіть тоді, коли ми гинули. Адже воскресали ж і жили далі. І нема кращої землі, ніж наша земля..."