У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому "Диві" подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво — будівництво споруди — Софії Київської.
Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми — фашистської навали. Розквіт України у мирний післявоєнний час.
Загребельний показує Ярослава-Мудрого ще з дитинства, який ріс, ніби вовченя, був впертим, а в дорослому житті цілеспрямованим: "Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі — і в зненависті, в любові, та навіть у дріб'язку".
Особливо автор наголошує, що Ярославові нічого в житті не давалося просто. І подолання комплексу неповноцінності, і шлях до влади, і бажання бути завжди на виду все це мало ячусь внутрішню силу. А особисте життя теж не тішило Ярослава Мудрого. Не мав князь і друзів. І все ж він знаходив втіху у тому, що робив він для розквіту своєї держави примножував її багатства, виводив Русь н рівень європейський.
Загребельний показує свого героя як звичайну людину, яка має свої слабкості, недоліки; часом Ярослав Мудрий був жорстоким, самовпевненим, для нього був "раніш закон, а потім благодать". Як бачимо, він не ідеальний.
Ц зіставленні з князем автор змальовує іншого героя — Сизоока, митця, який є "живим втіленням невмирущості".
- "Диво" (повний текст)
- "Диво" (скорочено)
- "Диво" (реферати)
- Яке символічне значення має образ собору? (та інші запитання)
Цікавим є й те, що Загребельний на перший план виводить Сивоока — талановитого художника, архітектора. Очевидно, це тому, що він вийшов з народу. Це справжній творець дива: " Як же так? — думав Сивок. — Адже це існує поза всім! Ні з чого з'являється раптом цілий світ. Хіба тут досить простого проведення пензлем? Вкладати треба ціле своє суще, все своє життя, та ще й додавати дещо поза тим — ось справжнє мистецтво!". Все життя Сивок є рабом, бунтівником проти свого злиденного становища і як соціального, так і професіонального.
І, звичайно, вагома частина композиційних елементів займає образ Батьківщини. Всі описані події пов'язані з Київською Руссю, потім с Україною. Це велич ревної епохи, велич краси талановитого народу.