І. О.Довженко — найвидатніший митець і культурний діяч світу, класик українського мистецтва і літератури, носій ідеалів добра і краси.
II. Кіноповість "Україна в огні" — твір про трагедію українського народу за часів фашистської навали.
1. Україна — центральний образ твору (любов О. Довженка до рідної України; відбиття у кіноповісті найтяжчих сторінок Великої Вітчизняної війни — її початку, відступу радянських військ, чорних днів фашистської окупації України; чесна неприхована правда про перший період війни; звинувачення письменника в трагедійному звучанні цього твору; замовчення твору понад двадцять років; перша публікація 1966 р. з багатьма цензурними купюрами).
2. Доля жінок під час війни — найтрагічніша сторінка історії України (Тетяна Запорожець — берегиня роду;доля жінки-полонянки; створення Олесею Запорожець навколо себе краси і любові; трагічний образ Христі — жінки в окупації; звинувачення її у зраді; збереження жінками людської гідності у страшні часи початку війни).
3. Доля Лавріна Запорожця, простого селянина-хлібороба — це доля українського народу (пробудження в Лавріна перед обличчям смерті "нелюдської жадоби життя"; з козацьким завзяттям кидається він у нерівний бій за життя і перемагає; уособлення в цьому епізоді сили і безсмертя українського народу; заклик Довженка устами Лавріна Запорожця "якщо й судити людей, то по закону народного лиха" — бути гуманістами, ненавидіти будь-яке насильство).
III. Гуманістичний пафос кіноповісті О. Довженка "Україна в огні" (один із перших творів, в якому на тлі смертельного двобою з фашизмом ставились проблеми гуманізації суспільства й людини).